Кожен день твого життя - Важлива подія!

Автор: АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-06-16 13:40:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Щиро вітаємо зі Святом Трійці, з Зеленими Святами!

Шановні друзі-поети! Велика родино УПП!  Щиро вітаю вас з прекрасним та чарівним святом - Трійцею.
Трійця має ще одну назву – П'ятидесятниця. З нього випливає, що торжество відзначають на п'ятдесятий день після Великодня, до якого, за
традицією, прив'язані всі православні свята.
Отже, фіксованої дати святкування Трійці немає. Все залежить від Пасхи. У 2019 християни східного обряду відзначають свято 16 червня.

Трійця 2019: історія свята
Згідно з давньою легендою, це свято було встановлене апостолами Христа. Так вони закріпили в пам'яті всіх віруючих подію, що відбулася
на п'ятдесятий день після воскресіння Спасителя. Вважається, що саме тоді з небес спустився Святий Дух, а на місці, куди він ступив,
побудували першу християнську церкву.
Святий дух подарував апостолом, які вже п'ятдесят днів поспіль молилися в Сіонській світлиці, здатність зцілювати і лікувати людей. Більш
того, вони заговорили а всіх мовах світу, а потім розійшлися в різні сторони, щоб проповідувати про силу Господа і смерті Спасителя за
гріхи всього людства.

Трійця 2019: народні традиції (З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Літо).
Традиції святкування Трійці древньоязичницькі і християнські тісно переплетені між собою і мирно співіснують по сьогоднішній день.

В час Зелених Свят цвіте жито. Люди квітчають свої житла клечанням і встеляють пахучими травами; дівчата завивають вінки.
Наш опис Зелених Свят розподіляється на такі окремі розділи: «Завивання вінків», «Клечальна субота», «Клечальна неділя», або
«П’ятидесятниця».

Завивання вінків
Зелений тиждень починається з четверга. В цей день дівчата йдуть на поля, в левади, чи в ліс і там «завивають вінки — на всі святки» і при
цьому співають:
Ой, зів’ю вінки та на всі святки,
Ой, на всі святки, усі празнички,
Бо в саду весна розвивається...
В деяких місцевостях України дівчата ходять по селах з вінками на голові. Вінки в’ють з конвалії, незабудьок, васильку, чебрецю, вплітають
і полин. Ставлять стіл під березою, а на стіл — випивку і закуску. Серед закуски завжди є смажена яєшня.
По деяких селах, переважно в східніх районах України, довго зберігався звичай завивати березку. Найповніший запис цього звичаю ми
знаходимо в Терещенка з села Березівки на Саратовщині. В четвер із самого ранку дівчата печуть пироги, ріжні солодощі, готують яешню. В
полудень починається головна дія. Подвір’я,
куди дівчата зійшлися, чисто виметене. Посеред двору стоїть зрубана молода деревина, а під нею — горщик із водою. Дівчата ходять по
дворі або сидять на лавах, на призьбі... Кілька хлопчаків тримають у руках заготовлену їжу, а інші — відра з пивом на палицях. Одна з
дівчат відділяється від гурту, підходить до дерева й перекидає горщик з водою, а потім бере дерево в руки й заспівує пісню... З її голосом
з’єднуються голоси інших. Ворота відчиняються і весь гурт, оточивши дівчину з деревом, рухається по вулиці в напрямку до лісу. В лісі
розстеляють обрус, ставлять їжу і питво. Сідають навколо й починають їсти й пити. По
закінчені пиру дівчата розсипаються по лісі й вибирають одну з березок для завивання на ній вінків. Якщо дівчат багато, то вибирають
кілька березок такої величини, щоб можна було дістати гілля, стоячи під деревом. Розділившись по двоє, кожна пара з гілля берези в’є собі
один вінок, не відриваючи гілок від дерева. Як вінок уже готовий, кожна пара кумується: одна одній через вінок дає жовту крашанку.
Обмінявшись крашанками, цілуються крізь вінок. Після цього приступають до вибору старшої куми: скручують свої хустки, кидають їх вгору
і чия хустка підлетить вище, та з дівчат і буде старшою кумою.
Після завивання вінків дівчата повертаються в село. В неділю, в день Тройці, дівчата йдуть у той самий ліс, де завивали вінки, щоб знову
розвивати їх. Кожна пара оглядає свій вінок: чи ще свіжий, чи вже зів’яв? По цьому судять про своє щастя, чи нещастя. Про це співається і
в пісні:
Пусти мене, мати, У гай погуляти,
До білої березоньки, Про щастя спитати... »
На Харківщині та на Полтавщині в Зелений тиждень дівчата водили колись «тополю»; для цього вони збиралися до гурту, вибирали з-поміж
себе найвищу на зріст дівчину, яка й повинна була зображати «тополю». Дівчина піднімала руки догори, з’єднувала їх над головою; на руки
їй надівали намисто, стрічки, барвисті хустки, — все це так було рясно поначіплювано, що з-під тих оздоб голови майже не було видно.
Груди і стан теж оздоблювалися різнобарвними хустками. Та не завжди «тополя» мала зв’язані руки й не завжди піднімала їх догори над
головою; частіше біля пліч прикріпляли дві палички, а над головою їх зв’язували під гострим кутом, і вже на ці палички чіпляли барвисті
оздоби.
Вбравши так «тополю», дівчата водили її не тільки по селу, а й по полях, де в той час колосяться жита. Зустрівши людей, «тополя» їм
низько вклонялася, а господарі частували дівчат і давали подарунки «тополі на стрічки».
Водячи «тополю», дівчата співали:
Стояла тополя край чистого поля;
Стій, тополенько, не розвивайся,
Буйному вітрові не піддавайся...

Клечальна субота
Напередодні дня святої Тройці, в суботу ранком, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть на левади або в поля рвати запашне зілля:
чебрець, полин, любисток, канупер і. татарське зілля. Ввечорі цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям клену, липи, ясеня та осики.
Перед дверима будівель, на воротях, а також і в загороді, де ночує скот, ставлять гілля зеленої осики.
Гілля й молоді деревця, зрубані в цей день для оздоби двору й хати, називаються клеченням, а весь тиждень перед святою Тройцею,—
клечальним, зеленим або русальним.
«У селі всі хати ще звечора вбиралися зеленим гіллям. Стріхи хат у нашому селі квітчали кленом і листям лопухів. У нас говорили, що то
душі померлої рідні приходять до хати й ховаються в клечанні. Не квітчати хату — було гріх».

Клечальна неділя, або П’ятидесятниця
Неділя Зеленого тижня називається клечальною неділею, або П’ятидесятницею — це п’ятдесятий день після Великодня.
Ось як описує Олександр Терещенко цей святковий день в українському селі середини ХІХ-гo століття. «Там куди не подивишся — все і
скрізь зеленіє. Біля порога хати поставлені зелені дерева; перед вікнами — зелень, тини також уквітчані зеленим гіллям. Увійдеш у білу
чисту хату — і там запашна зелень. На покутті стоїть зелене кленове дерево, що відтіняє собою стіл, накритий білою скатеркою. На столі
хліб-сіль, за образами — бузок і гвоздики; на стінах і на стелі теж бузок і гвоздики. Долівка встелена травою, а серед трави є запашний
чебрець і гіркий полин від чародійства. В полив’яних горнятах і глечиках, що стоять на вікнах і на столі, красуються пивонії, лілеї, фіялки,
пижма і боже дерево. Перед іконами жевріє лямпадка або воскова свічечка, тьмаве світло якої ледве пробивається крізь густу зелень
рослинности. Все це навіває на серце й почуття радости, і почуття благоговіння.
Випаливши в печі та попоравшись, що треба в хаті, мешканці села вбираються в святковий одяг; потім сідають по лавках і, склавши руки, з
чистою набожністю  чекають благовісті. Вдарив дзвін, всі повагом встали і перехрестилися. Дзвін пробив тричі: народ зашумів, засуєтився і
повалив до церкви. Біліють сорочки, радують око барвисті запаски, іскряться дукати на запалених сонцем дівочих шиях, блищать кольорові
намиста, розвиваються по вітру барвисті стрічки, вплетені в коси дівчат. Дівочі голівки, крім стрічок, уквітчані ще й барвінком та іншими
квітами. В руках кожної дівчини жмутик полину, барвінку і любистку.
Парубки в чорних і сірих суконних свитах, підтягнені червоними, зеленими, чи білими поясами, в чорних і сивих смушевих шапках, з
суконними або плисовими верхівками; ідуть чинно, весело ступаючи. Всі вони, порівнявшися з поважними людьми, скидають перед ними
шапки, а ті вітають їх:
— День добрий, будьте здорові з святою неділею!
Старші люди одягнені простіше, але теж чисто і охайно. Набожність просвічується в їхніх лицях; до церкви вони наближаються поважним,
рівномірним кроком.
Жінки похилого віку, в білих довгих свитках, з намітками на голові, ідуть скромно, подаючи собою приклад дітям і внукам.
Після обідні піднімається радісний шум і говір. В стороні стоїть висока тичка, яка знизу догори увита зеленим гіллям і квітами; біля тої тички
насаджені в коло кленові, липові та березові деревця. Сюди сходяться веселі гурти молоді, роздаються пісні й починаються хороводи.
Веселощі продовжуються до темної ночі».
Про шанування нашим народом Зелених Свят навіть під совєтською окупацією свідчать такі оповідання:
«У нас на Київщині Тройцю селяни шанували й тепер за советів; квітчали в хатах клечанням, маїли хату знадвору, молилися Богу, бо це
вважалося велике свято і його люди шанували».
«Дорогий Брате, ми Зелені Свята відсвяткували, як колись; хату й подвір’я обмаїли шуваром, але радости тієї не було... ».

Не всі традиції Трійці дійшли до нас.
Багато чого забулося, а щось змінилася до невпізнання. Але, тим не менш, свято живе досі і з християнськими і народними традиціями.
Пропоную вашій увазі свій вірш про Зелені Свята.

ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Сходження Духа Святого з небес…
Серед апостолів Мати Пречиста…
Кожен нестиме просвітництва хрест
З вірою в серці й думках урочисто.

Йтимуть віки, за літами літа
Прошелестять над землею, мов зливи…
Трійця, духмяні Зелені Свята
Згадкою стануть подій тих важливих.

Трійці святої заквітчаний світ
У чарівному цілющому зіллі.
Ніжні віночки з березових віт,
Хай не зів’януть вони до неділі.

Хати заклечані рясно зелом,
Встелена травами щедро долівка…
Сонце з-за лісу встає над селом,
Наче вінком  закосичена дівка.

Ой, ті віночки-вінки запашні –
Пижмо, чебрець, незабудки, любисток!
…Снитися буде їх трунок мені,
Як із села повернуся до міста.
                      З повагою, ведуча сторінки Тетяна Лавинюкова




  

История cоздания стихотворения:

Більше прочитати про свято можна тут:

Трійця, Зелені Свята!!! (2016) https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48936&poem=209963

Хай Трійця Свята в любові єднає! (2017) https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48936&poem=240096

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 601

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Юлия Небо

Дякую, Важлива подiєчка! Дуже цікавл було прочести про це Свято! З чим усю нашу родину ще раз вітаю! Приємно вражена тим фактом, що саме так і відзначала цю подію! Була у лісі...Насолоджувалася лісними пахощами, потім збирала квіти польові для бабусі та себе...хоча не дуже знала усі деталі цього свята...але...навіть яєшня була учора на столі😀🙏🙏🙏😇😇😇

2019-06-17 16:49:09

АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"

Привіт, Юлечко! Дякую за цікаву розповідь З неї випливає, що дух Зелених свят дійсно зійшов на тебе і був з тобою! Нехай завжди тебе охороняє і з Неба щастя та натхнення посилає! Нехай щастить!

2019-06-17 21:58:18

Юлия Небо

2019-06-17 22:00:35

Юлия Небо

Навзаєм!

2019-06-17 22:01:01

Сергей Кузнецов

Присоединяюсь к поздравлениям. Материал информативный и интересный.

2019-06-16 18:44:56

АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"

Дякую! Хай Бог береже! Веселих свят!

2019-06-17 07:35:51

Лариса Гараган

Навзаєм! Приєднуюся до привітання зі святом Святої Трійці і щиро дякую за цікавий інформативний матеріал!
Миру і спокою у кожний дім!

2019-06-16 17:57:00

АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"

Дякую! Хай Бог береже! Веселих свят!

2019-06-17 07:34:23

Лариса Гараган

2019-06-17 09:33:28

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений