Автор: АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-08-23 07:57:43
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Шановні друзі-поети! Велика родино УПП! Щиро вітаю вас з Днем Державного прапора
України!
Вони у календарі поруч – День державного прапора та День незалежності України.
Один з найголовніших символів української держави не має вихідного, але має своє
особисте свято.
23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. І хоч це свято відносно нове (його
почали святкувати з 2004 року), та історія українського прапора сягає сивої давнини.
Легенди про зародження
Як на українських землях з’явився символ з поєднанням синього та жовтого кольорів –
достеменно невідомо. Деякі легенди говорять, що ці кольори з’явились завдяки трипільцям під
час великого переселення народів.
Перша історична згадка датується 1256 роком – днем заснування Львова. Саме на гербі міста
Лева поєднались ці символічні для країни кольори – жовтого лева на блакитному тлі.
Поєднання цих барв знаходимо і в добу козацтва, особливо у період XVIII століття. Часто у
запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних
святих або ж козаків.
Прапор і політика
Перша спроба утворити прямокутний прапор із жовтого та блакитного кольорів була зроблена
Головною Руською радою (перша українська політична організація на Галичині, створена під
час революції в Австрійській імперії для оборони прав українського населення). У 1848 році з
ініціативи Ради на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор.
Офіційне визнання
Перше офіційне визнання синьо-жовтого як прапора українського народу відбулась 22 березня
1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого та
блакитного кольорів як стяга Української Народної Республіки.
До речі, донині точаться дискусії про те, який прапор правильний: сучасний варіант із
блакитним вгорі та жовтим внизу, чи навпаки – із жовтим зверху. Деякі історики переконують:
саме останній варіант використовували у часи Української Народної Республіки. Насправді ж у
часи УНР використовували обидва варіанти стягу.
Історичний футбольний матч
Нині принести український прапор на футбольний матч стало нормою, однак у часи СРСР
з’явитись з синьо-жовтим полотнищем було справжнім подвигом.
Справді історична подія відбулась 27 липня 1976 року. У Монреалі на Олімпійських Іграх під
час футбольного матчу між збірними Німецької Демократичної Республіки та СРСР (більшість
команди збірної становили гравці київського "Динамо") українці вивісили плакат із надписом:
"Свобода Україні!". А українець Данило Мигаль, який жив у Канаді, наважився вибігти із синьо-
жовтим прапором просто на футбольне поле та ще й станцював гопака. Акція тривала 15
секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону. Тоді чи не вперше весь світ побачив
український прапор.
Рекордний прапор
Найбільший прапор України має розмір 40х60 метрів, він повністю ідентичний до пропорцій
стандартного: дві рівні смуги, а ширина і висота мають співвідношення 2:3. Стяг внесли до
Книги рекордів України.
Цей велетень об’їхав майже усю країну. Його розгорнули у прифронтовому Маріуполі, коли
місто звільнили від терористів.
З повагою, ведучі сторінки, Тетяна Лавинюкова та Юлічка
История cоздания стихотворения:
За матеріалами https://24tv.ua/den_prapora_ukrayini_tsikavi_fakti_svyata_prapora_n854516
Да, Сергей, у летающих людей свой особый творческий подход к о всему. Это Божий дар и его надо развивать, а не убивать на корню. Полностью поддерживаю высказанные мысли. Спасибо. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-29 10:45:24 |
Написано для очень
добросовестного и
уважаемого
преподавателя Судя по всему, Сергей, сей стих написан не только для очень добросовестного и уважаемого преподавателя, а гораздо более близкого, хотя бы по духу. Думаю, он ей пришёлся по нраву. Присоединяюсь. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-29 10:39:05 |
Возможно, слова о любви
любимого человека она
воспринимает как стихи. А
они всегда бальзам для
любой души. Хорошее признание, Сергей, прекрасной незнакомке. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-29 10:31:24 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |