14 серпня - Медовий Спас (Маковея)
/ Важлива подія /
НАРИСУЙ СЛОВОМ. Прием работ
/ АП Проба пера /
ОС-03, Смирнов Николя
/ АП Рецензії /
Основний склад
/ АП Рецензії /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 1935 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Кожен день твого життя - Важлива подія!

Автор: Важлива подія
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2019-11-23 08:56:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нехай палає пам'яті свіча... День пам’яті жертв голодоморів в Україні

День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.
Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до
пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть
участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати,
представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.
До 2008 року церемонія відбувалася перед пам'ятним знаком на Михайлівський площі, однак після відкриття Меморіалу жертв голодомору
була перенесена туди.
О 16.00 год. оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в
рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

Запалімо і ми свої поетичні свічки пам’яті. Запрошую Вас публікувати свої вірші, присвячені пам’яті жертв голодоморів в Україні, у полі
рецензій.

А цей вірш написала сучасна українська поетеса Світлана Моренець.

ПАМ'ЯТАЄМО…

Сміливий мій народе, мирний, гордий,
хоч гноблений століттями як раб,
споконвіків тебе вбивали орди,
ти ж воскресав із попелу стократ.
Мечами не здолавши непокору,
продумали дияволи Кремля
пекельно-вбивчий план голодомору.
Такого зла не знала ще земля,
бо нація, пісенна і весела,
конала в муках... Впали хоругви...
І смерть невтомна скошувала села,
заповнюючи трупами рови.
Примарами брели голодні тіні
по землях, плодовитих, як в раю,
вмирали тисячами попідтинню
в обкраденім до зернятка краю.

Тож помолімось всім народом, браття,
тяжку скорботу виливши в сльозах,
і пом'янімо незчисленні втрати,
кого здолав голодний смертний жах:
тих діточок, що в муках помирали
чи не змогли з'явитися на світ,
чим рід козацький давній перервали,
весь українства винищений цвіт.

Не забуваймо, хто несе нам лихо –
від голоду а чи від "градів" смерть!
... Хай свічі пам'яті горять у вікнах тихо
і в серці, сповненому болем вщерть...

© Світлана Моренець 2019

История cоздания стихотворения:

3
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 258

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 6.
Що ще потрібно з нами зробити, щоб ми з колін на ноги стали...
Нині у нас політичний голодомор з соціальнім Чернобилем...
2019-11-23 22:01:23
Дякуємо, Ніно, за небайдужість!
2019-11-24 10:27:09
Сумна сторінка в історії нашої країни.
Старенька хата. Повз стежину
Майори, мальви, сокирки.
Печальним клином журавлиним
Так за роками йшли роки.

На причілку, біля сараю,
Сидить бабуся на куті.
Сидить і смерті виглядає,
Бо важко жити в самоті.

Обшарпані світлини склала,
Обперлась на ціпок старий.
Що у житті бабуся знала? -
Війну, голодомор страшний,

Як колосок до колосочка
Ховала від лихих очей,
Аби нагодувать синочка
Під покриттям смутних ночей.

Будемо пам'ятати!
2019-11-23 16:41:38
Дякуємо, Ларисо! Будемо пам'ятати.
2019-11-23 20:00:00
Здавалося, нищив безбожно ще вчора
Нещадний, як звір, голодовки закон…
Бабусина пам'ять шептала: «Потвора
злизала з комори хліби язиком».
Як різала хліб, то безсило тремтіла
Старенька рука, та навчала мужів:
«Хлібина – це сила для вашого тіла,
Щоденна молитва – це Хліб для душі.
Коли короновані знов знахабніють, –
Без хліба духовного всохне душа.
Та щоб ваші житниці не спорожніли,
І щоб залишились ви не без гроша, –
Турбуйте, турбуйте святі небеса,
Турбуйте щоденно в родинному колі,
Хай буде молитва, як чиста роса…
Красива, мов колос у житньому полі.
Красива, мов колос...
Як... колос...
свята».
2019-11-23 12:14:21
Дякуємо за пам'ять і молитву.
2019-11-23 19:58:26
Колискова
(Автор невідомий)

Ой засни, моя дитино,
Як заснула вся родина.
Спи від маку і прости
Та вже їсти не проси.
Голод більше не дістане –
Скоро сон міцний настане.
Думки в голові, як цвяхи
І снують, мов ті мурахи.
Пригорну тебе синочку,
Поховаю у садочку.
Ой! За що ж це мені люди?! –
Син перед очима всюди.
Він не виросте ніколи,
Не ходитиме до школи
Не народяться онуки,
Не зігріють бабі руки.
Ось і все... сина немає.
Тепер він мене чекає
Вже іду до тебе сину
Зачекай іще хвили….
***
Не можна забувати, хто саме зробив цей жах з українцями. Коли вона вже нап'ється нашої крові, чудовисько, яке має назву Московія?
🕯️💙💛
2019-11-23 10:10:12
Дякуємо за поетичний відгук! Не можна забувати...
2019-11-23 19:56:43
Пам"ятаймо...
2019-11-23 10:07:50




*******
Крихти хліба змела у долоню —
Пригостила в дворі горобців,
А цей кусень і зовсім зацвів...
— Діти, їсти!
— Та ми не голодні!
Прадід тихо сидить на услоні.
Мій покійний, не спокій Тобі?
Очі в сумі, чоло у журбі.
Уже ноги опухлі й холодні...
33-й захлялий хвилює —
Б'є у вічі і рветься з грудей.
46-й забутий бреде
І поламані долі цілує.
— Діду, скільки було тих хвилин,
Коли мама моя не вгавала?
І останню вже крихту хапала,
А рахіт насміхався взахлин...
Прабабусю, і Ти на порозі?
Щедра й щира, присядь — відпочинь.
Тільки очі стримлять в далечінь,
І стоїш Ти стовпом при дорозі —
Нею донька пішла торгувать
Всим, що в хаті учора зібрала,
Щоб Надійка мала не кричала,
Щоб родину хоч чим вгодувать.
Боже! Скільки? — ідіть на свічу.
Ціла вулиця — милі сусіди...
З ними ще святкуватимеш, діду!
Та не зараз! Здригнулась... Мовчу....
Автор: Наталья Жилина-Жура, днепровская поэтесса

23.11.19
2019-11-23 10:30:35
Дякую, Юлечко, за поетичну свічку пам'яті!
2019-11-23 19:52:57
Вічна і Світла Пам`ять! Голодомор 1932-1933 роках, що став наслідком організованих заходів керівників УРСР і СРСР, викликав масову загибель сільського населення України і півдня Росії, переважаючу більшість якого складали українці. На думку сталінського режиму, українське селянство представляло серйозну загрозу Радянської влади на території України. Під час голодомору, за офіційними даними, загинули близько 9 мільйонів, а по неофіційних - до 13 мільйонів жителів усієї країни. Окрім Голодомору 1932-1933 років. у історії України були зафіксовані голодомори 1921-1923 років і 1946-1947 років.
2019-11-23 09:23:58
Дякуємо за пам'ять!
2019-11-23 19:49:58

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Да, я помню, когда железные ободы с бочек мальчишки катали по пыльным дорогам. Вот было развлечение- колесо катится, за ним-вприпрыжку бежит малец и палкой направляет " колесо фортуны", а сегодня-только родился- уже по кнопкам пальцем стучит.
Рецензия от: Любина Наталья
2020-08-15 01:19:32
Да, Париж - город романтиков и любви, по-дружески завидую Вам и искренне рад, что был повод у Вас написать такие строки! :)
Рецензия от: Денис Нарбут
2020-08-15 01:09:58
Печальные и трогательные строки!
Рецензия от: Денис Нарбут
2020-08-15 01:06:12
На форуме обсуждают
💙💛74-річн а мешканка Луганська написала вірш-відповідь на пісню Віки Циганової «От Донецка до Кремля — это русская земля»
Слухай, Вік(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-14 18:13:59
Роман Донік
Вместо того, чтобы готовится к пандемии, оборудовать больницы, защитить и мотивировать медиков, Владимир Александрович пообещал миллион з(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-14 18:13:18
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.