Додатковий випуск 13. "Незабутня мить" - Тетяна Яковенко / АП творчої групи - Злива / |
Автор: АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-01-24 13:15:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
25 січня 2020 – Початок Року Білого Металевого Щура за Східним Календарем! Надходить
Новорічна Ніч!
Вступає у свої права рік Щура… Нехай він буде щасливим, повним здійснення надій і планів,
сяючий успіхами і
везінням, нехай збереже вірну дружбу, примножить багатство і нагородить міцним здоров’ям,
творчим натхненням,
оптимізмом і позитивом, щирою любов’ю. Отже, ще раз - з Новим роком!
А також 25 січня – Тетянин день, а ще й День студентів, тому вітаємо всіх студентів УПП:
колишніх, теперішніх і
майбутніх! Бажаємо всі іспити у навчанні, у творчості, у житті складати тільки на «відмінно»!
Згадаймо студентські
роки! Нехай щастить!
Щиро-прещиро вітаємо з іменинами всіх Тетяночок - авторок нашого порталу! За проведеними
науковими розвідками
їх зареєстровано за всі роки існування порталу УПП щонайменше півсотні, а може, і значно
більше!
Оголошується святкова акція - квіти у подарунок кожній Тетяні, яка відгукнеться поетичним
експромтом у полі
рецензій.
А поки що у подарунок всім вірш сучасної української поетеси та громадської діячки Тетяни
Яровициної. Вірш
називається «ТЕТЯНКА». Бажаємо кожній Тетяні, щоб у висотних будинках їх душ завжди було
місце замріяній
променистій Тетянці. Вірш розміщений з дозволу авторки.
ТЕТЯНКА
В душI попід дахом
(будинок висотний, без ліфта)
живе сонцесяйна
маленька красуня Тетянка.
В очах її – вічне
кульбабково-лагідне літо,
яке вибігає
із рідного дому щоранку.
Веселим дзвіночком –
знайомими сходами – долі –
туди, де вирує
життя небуденно щасливе...
Дитя променисте
не знає жіночого болю
і вірить, дурненьке,
що доля завжди справедлива.
Воно ще вимріює
казку про вічне кохання,
велику родину
із купою рідних дзвіночків,
котом і собакою…
Світла жага сподівання
в Тетянці скорятись
земному тяжінню не хоче.
Випурхує з дому,
стрічаючи різних сусідок,
стурбованих, тихих,
заплаканих, грізних, сердитих,
які проводжають
очима замріяне літо,
дивуючись пісно,
як декому хочеться жити!..
Вітається літо –
і котиться-котиться далі,
назустріч майбутній
шаленій незнаній пригоді,
іще не навчившись
збирати у торбу печалі…
В Тетянки – канікули.
Свято у неї, та й годі!
Вона ще за віком
не відає: поверхом нижче –
вже інше життя,
значно важчі і доля, і вибір.
А ті, що внизу,
мають зовсім нестерпні обличчя.
(От принц би казковий
стражденних на сонечко вивів!..)
Сусідки радіють:
хоч хтось у будинку так може!
А їм вже несила…
Життя відбулось невблаганно.
Колишні вони
на дівчисько замріяне схожі.
Невже й це дитя
згодом виросте в пані Тетяну?!
©Тетяна Яровицина 2020
Як завжди з щирою повагою до всіх – Тетяна Лавинюкова
История cоздания стихотворения:
Стихи, как Музыка
души, Тогда светлы и хороши, Когда запинки нет и лжи. И таких стихов здесь очень даже немало. Это радует! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-19 01:24:14 |
Ну разве мог бы истинный талантливый поэт придумать этот бред о глагольной рифме. У него бы на это таланта не хватило. |
Рецензия от: Михаил Крупенькин 2024-03-18 23:50:04 |
Пусть Ваша вера помогает Вам! |
Рецензия от: Михаил Крупенькин 2024-03-18 23:28:21 |
"Кожен мав би зрозуміти, що для України її духовність, мова, література – це останній рубіж самозахисту, остання надія відстояти себе перед агрес(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-18 08:40:24 |
В любви наверное
тужил, Раз с поликлиникой сравнил.(...) |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-17 21:18:48 |