DUM SPIRO SPERO

Автор: Наталия Самборская
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2016-03-18 11:27:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Смерть - жіночого роду.

Скінчився  бій.  Навкруг  могильна    тиша…
Смерть  вже  вступила  у  страшні  свої  права:
Цей  без  свідомості, а  цей…  уже  не  дише.
Змертвіло  небо  ясне,  почорніла  вся  трава.

З  журбою  й сумом  у  очах  своїх  кістлявих,
Смерть до  одного з них  тихенько  підійшла...
Почула  шепіт  з  вуст  зчорнілих  і  кривавих:
«Матінко  люба,  ти  і  тут  мене  знайшла…

Матусю  рідненька,  в  останні   ці   хвилини
Прошу,  молю  тебе: не  плач  за  своїм  сином,
Бо ж помираю  за  народ  свій  й  Батьківщину,
Завжди  пишайся   й  пам’ятай   свою  дитину.

Я так хотів  би ,мамо, ще на світі  цім пожити!
Кохати,  мріяти,  ще  й  в  щасті  вік  прожити
Та  разом з  рідними  схід   сонця   зустрічати
І   Вас ,стареньку,  по-синівськи  доглядати.

Ви  не  тужіть,  матусю,  не  ламайте  свої  руки.
ТАМ,  у  Всевишнього,  терпіть  не  хочу     муки,
Що  так  й  не  зміг   себе  від   смерті  захистити,
Прикривши  друзів,  ворогам   дозволив   вбити.

Я  так  люблю    Вас, усім  серцем , дорогенька!
Холонуть  пальці  рук  і  ніг  вже  по - маленьку…
Той  холод  смерті   вже   морозить  моє  серце…
Я   врятував  їх,  мамо!    Вибач  і…  не  сердься».

Смерть  знітилась…   й   раптом…   відступила:
Безкомпромісна  і  жорстока  пожаліла  юнака,
Відчувши   щем  у  грудях,  в  небо  полетіла…
Вона  не  МАТИ.  Лише  СМЕРТЬ.  Доля  така…

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 1308

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 15.

микола родиненеко

Написано прекрасно, в женском стиле, без пафоса - но патриотическое. Кто как не женщина знает - что значит родить, воспитать, вырастить и враз потерять. А многие не знают где даже могилы детей.

2016-12-19 21:34:12

Наталия Самборская

Спасибо большое за понимание. Писала правду. Сюжет получила с интернета.:ukrflag

2016-12-19 21:53:31

Леон Вархоляк

Почав читати: гірко сумно і трагічно, але в кінці – так життєстверджуюче! Любов до матері і батьківщини перемагає навіть смерть. Ваш вірш зворушує і водночас дарує надію. Дуже сподобалося.

2016-10-14 14:09:38

Наталия Самборская

Я теж дуже вдячна за Вашу увагу до моїх творів.

2016-11-22 16:37:49

Владимир Рудов

Непривычный поворот, но с задачей Вы справились с честью!

2016-05-16 12:55:10

Наталия Самборская

Дуже-дуже дякую за розуміння.

2016-05-16 15:11:54

Анастасия Анастасова

Тронуло)

2016-03-26 13:07:50

Наталия Самборская

Спасибо большое, что заглянули на мою страничку. Рада.

2016-03-26 17:42:14

Малашенко Любовь

Все время возвращаюсь - зацепило.

2016-03-25 16:19:15

Наталия Самборская

Любочка, дуже дякую за теплоту і велике розуміння.

2016-03-25 20:06:39

Малашенко Любовь

2016-03-25 20:15:49

Антонина Лисянская

Дуже експресивно та боляче!

2016-03-25 16:15:34

Наталия Самборская

Не хотіла б так писати та реалії змушують. Хотілося б щось написати тепле,
ніжне і красиве, але ніяк не можу. Дуже дякую Вам за розуміння.

2016-03-25 20:03:45

Магда

Вразливо та боляче!
До сліз...

2016-03-24 19:38:57

Наталия Самборская

Дякую за розуміння. Пишу реалії. Рада, що Ви завітали до мене.

2016-03-25 20:01:21

Нина Журавлевич

Дуже вразливо, душа навиворіт від таких слів. Говорять що у війни не жіноче обличчя. А у смерті? У вас мабуть дуже боліло серце коли ви написали цього вірша? Коли Я читала у мене боліло!

2016-03-20 14:12:46

Наталия Самборская

Так, Ніночко, боліло. Вперше в житті я побачила сльози в очах мого чоловіка. Раніше він так не реагував на мої вірші. Я сама була здивована.
Проте, я це все написала з життя. Смерть - дійсно жіночого роду. І вона теж розуміє велику людську любов. Тому, в окремих випадках, вона відступає. Я дуже рада, що Ви забігли до мене на сторінку. Дякую!

2016-03-20 15:17:52

иванова

Без комментарий....

2016-03-19 17:12:42

Наталия Самборская

Дякую за розуміння.

2016-03-19 20:12:22

сергей загороднов

Очень эмоционально сильно! Аж мурашки по телу!..

2016-03-19 17:04:00

Наталия Самборская

Серёжа, большое спасибо! Я не верила в то, что меня поймут.

2016-03-19 20:15:14

сергей загороднов

2016-03-19 20:25:06

Наталия Самборская

Серёжа, а за что Вы меня отправили в чёрный список. Может это ошибка?

2016-03-19 20:36:52

сергей загороднов

Вы меня шокировали!!! Я никогда, никого на этом сайте не отправлял в чёрный список! Я даже не знаю, что сказать! Как это вышло - ума не приложу!

2016-03-19 21:07:28

Наталия Самборская

Мне очень нравятся Ваши стихи, а тут такое! Просто откройте свой чёрный список. Хочется что-то хорошее написать, а тут....

2016-03-19 21:15:30

Валентина Леушина

Наталочко, супер вірш! Неперевершено написано! (Тільки мені здається , що мертовна тиша, у першому рядочку)

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2016-03-19 17:01:34

Наталия Самборская

Валюшечка, дуже-дуже дякую. Таке чогось прийшло в голову. Хотілося показати смерть, ще в іншій іпостасі. Колись сама таке пережила. В останні хвилини дуже хвилювалася за 3-річну донечку. Смерть мене пожаліла.

2016-03-19 20:19:29

Валентина Леушина

Що трапилось у тебе, Наталю? Щось із серцем?

2016-03-19 20:34:06

Елена Макарчук

Приголомшливий сюжет... Вперше таке зустрічаю. ПРОСТО вразило. Можна без я банальних слів?... Помовчу...

2016-03-19 16:52:22

Наталия Самборская

Оленко, дуже вдячна Вам. Перед великою любов'ю дійсно не втоїть навіть смерть. Адже вона - жіночого роду.

2016-03-19 20:22:02

Гром Слобожанський

У меня есть такие строки: Худая тетка в белом платье, спешит туда, где йдет война. И примет всех в свои объятия, и тех, кому жизнь не нужна. Я как-то видал во сне ангела смерти и не только я, и не только во сне. Так, что по ходу, Вы правы Наталья.

2016-03-29 09:10:09

Елена Степина

Наталочко, я не можу без сліз читати Ваші вірші. Ви усе пропускаете крізь себе, я так хочу, щоб настали інші часи, щоб інші теми Вас надихали! Сьогодні мама розмовляла з сусідкою з Донецька, і та не могла зупинитися, все розповідала, як там добре та що російських військ немає і не було. Мама прийшла обурена. Щось доказати неможливо!!! Я вмовляю її більше не спілкуватися з ними. В них немає каяття та розуміння, це втрачені люди, я не знаю, як можна з ними жити поруч!

2016-03-19 16:45:37

Наталия Самборская

Леночка, я надеюсь, что когда-то у нас в Украине наступит счастливое время.
Наступит долгожданный мир, все люди вернутся в свои родные места, всюду будут господствовать благоденствие и радость. Вот тогда я и буду писать про всё это. А сейчас болят и сердце, и душа за наш народ. Спасибо, что поняли меня.

2016-03-19 20:27:54

Гром Слобожанський

Гарний вірш, Наталя. Ми зхожі з Вами за змістом та темою, але у мене взагалі всі вірші закінчуються на мінорній ноті, а у Вас на мажорі. Це гарно. Тільки вважаю за краще замість літери -Й-, в третьому куалеті, поставити кому (за народ свій, Батьківщину,)

2016-03-19 16:25:59

Наталия Самборская

Гром, очень благодарна Вам за то, что уделяете внимание моему творчеству.
После прочтения этого стихотворения я впервые увидела слёзы на глазах у своего мужа. Я сама такого не ожидала. Вашу подсказку учту. Спасибо большое.

2016-03-19 20:31:24

Вулпекула

Пронизливо.
Дякую.

2016-03-18 22:07:36

Наталия Самборская

Дуже дякую за рецензію.

2016-03-18 22:48:22

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений