Автор: Наталия Самборская
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2018-08-23 17:53:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
В душі лиш біль, а в серці – гіркота.
Та що ж це діється у рідній Україні:
Вся пошматована, скривавлена, пуста
Щодня лиш лине: «Пливе кача по Тисині».
Вже п’ятий рік в країні йде війна,
У кОтрій гинуть тільки кращі із найкращих.
Безжально знищує цвіт нації вона
Та віднімає повне право мати щастя.
Смерть невблаганно забирає бідарів,
А гидь мажорна розкошує собі вдома.
Патріотизм її у попіл вже зотлів-
За гроші вкрадені жирує за кордоном.
Немов дияволи із пекла - олігархи
Все крадуть, крадуть і не вдавляться ніяк.
Палаци, яхти та розкішні іномарки-
Народну власність базарують за мідяк.
Сміливці мужні захищають рідний Схід,
А перевертні - у Москві на заробітках.
Хоча і знають, що робити це не слід,
Бо замість грошей можуть мати лише збитки.
Немов лавина, що летить з високих гір,
Усім народом стрімко котимося в прірву.
Якщо ми рАзом не поборемо їх "мир",
Проклята Раша все коріння наше вирве.
Рабів до раю Божі сили не приймають,
Бо навіть й там вони нікому не потрібні.
Про це ще змалку українець кожен знає,
А також й те, що росіяни нам нерідні.
Тож прокидайтеся скоріше, українці,
Гуртуйтесь разом проти ворога лихого-
Людське терпіння переповнило вже вінця.
Всі піднімайтесь - від малого до старого!
История cоздания стихотворения:
Уважаемый Михаил, я с Вами не согласен, что в ней нет дивной красоты. Дивная красота - это как раз и есть доброта, скромность и безоружность. Пусть будет счастлива Ваша дочь. А это добавит Вам здоровья и вдохновения. Спасибо за красивое и искреннее стихотворение. |
Рецензия от: Лысевич Сергей 2024-03-28 17:57:18 |
Ха-ха! Отлично! Спасибо) |
Рецензия от: Бориса дочь 2024-03-28 17:52:06 |
Уважаемый Михаил, чувствуется, что Вы держите руку на пульсе природы. Спасибо за подаренное удовольствие от прочитанного. |
Рецензия от: Лысевич Сергей 2024-03-28 17:49:21 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |