Автор: Наталия Самборская
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2018-11-06 21:40:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Крик, розпач і нестерпний біль душі...
За кого і за що найкращі гинуть?
Чому до Бога відлітають лише ті,
Хто так любив і шанував свою країну?
А гидь бандитська у тилу собі сидить,
Безкарно знищує народ і Батьківщину.
Вона без роздумів для себе в слушну мить
Безжально вдарить українцям прямо в спину.
Ще й за релігію мерзотниця взялась,
Щоби ярмо навік народу начепити:
Заметушилася гундяєвська вся грязь,
Як же їй Томосу того не допустити.
Народом трусять, мов ті воші кожухом,
Життя і волю відбирають в українців.
Всі до корита влади рвуться напролом:
Одні із партією, другі поодинці.
Повсюди дружно обіцянки роздають
Життя покращити й завершити війну.
Та то піар, бо не змінили свою суть,
Дуже зрадлИву, таку підлу і страшну!
А лише владу в свої руки прибирають,
Враз амнезія на них бідних напада:
Про обіцянки всі народу забувають.
Вони зникають, як на сонечку вода.
Сім раз подумайте, а потім голосуйте,
Бо це так просто ні для кого не мине.
Всі «за» і «проти» кандидата підсумуйте,
Лиш так розв’яжете питання надскладне.
История cоздания стихотворения:
Доброго дня, Наталя
Володимирівна! Держіть
переклад: КОРАБЛИИК Той ранок таким був немислимо свіжим, гойдались росинки вздовж стежки сильніше, а поблизу хвіртки цвіли маргаритки, і равлики грілись у ліжечку квітки. А тут, по калюжі, так легко, відважно в далекі краї плив кораблик безстрашно із аркуша ще не старої газети, в якій друкували поеми поети. І сонце яскраве, і вітер попутний вітрило оббризкали вмить перламутром, Світилися в серці відрадні надії, і ранок був свіжим, і купчились мрії. -- Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться! |
Рецензия от: Лисич Валентина 2024-03-29 16:12:04 |
Така приємна подорож. А це моє Не промовляй "помовч, зажди"... Авторский переклад - "Не говорите мне, потом" Не промовляй "помовч, зажди". Ти Прометей в коханні - любий, У дотиках пульсують груди - Трояндами тремтять з жаги. Притулок пташкою знайти, Росою - проліском багнета. Здобуток бути назавжди З козацьким - альфа та омега. Ще вранці скелю віднайти Де провокують в мріях хвилі - Тотем* безодні на стриптиз - чи в тім пророцтво від Сивіли. В день судний скинути корсет - Коханий мій - геть забобони. Світ дивовижний без кордонів, Приникшим біля стоп Скарлет. Не промовляй "помовч, зажди"... *Тотем* - в данному випадку Посейдон. 22. 02. 2022. Не говорите мне потом Потоком чувств, скользящих мимо, Я женщиной хочу стать, милый, Цветущей розой за окном, Синицей в трепетной руке, Сверкающей росой... Стихией, Взрывной и павшей на рубеж, Исполненной казачьей силы. И полусонной на заре Прибой послушать говорливый. Концы ли в воду Пер-Лашез - О нас в пророчестве Сивиллы: В день судный скинуть на скамье С любимым все свои невзгоды - Сей жизни обнуляя коды, Распятых в жаждущей Скарлет. "Не говорите мне, потом"... |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-03-29 16:06:10 |
Геннадий, мои овации Вам
и восторг. Великолепное стихотворение. Мира Вам, здоровья, добра, творческого вдохновения. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:44:27 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |