Автор: Наталия Самборская
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-11-17 09:52:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
За високими горами,
За безкрайніми полями
Розквітала Україна,
Українців всіх країна.
Українці жили вільно,
Працювали всі спокійно-
На чуже не зазіхали,
Бо козацьку совість мали.
Та зненацька до порогу
Підкотилася біда:
Знов Зміюка двоголова
В іхні вікна загляда.
Зуби шкірячи, лютує:
"И чаво у тех хохлов?
Живы все и в ус не дуют,
Жажду смерти я скотов!
Ненавижу род хохлячий:
Весь народ бы задушил!
Слушать «мову» их телячью
У меня нет больше сил.
Что же мне ещё придумать?
Силой я их не возьму!
Может, обратиться к кУму,
Чтоб устроил кутерьму?
Чтоб посеял всюду хаос,
Разбросал зерно вражды,
Чтоб ненависть разрасталась,
Привела чтоб до беды".
Бубочка йому лояльний:
Верит, дурень, в кумовство:
Знать бы час тот "вирішальний",
Чтоб потешить всё ество.
И ударить прямо в спину
Да свести со света "вмить",
Хоть и мелет он "без спину",
Чтоб з соседом в мире жить".
Довго думав той Зміюка,
Що народу ще зробить?
Потім, голову почухав:
"Може владу всю купить?"
Стане грошиками «сіять»,
"Слуг" зрадливих підкуплять-
Нехай дурники радіють,
Все верне собі в стократ.
Зміркувавши таку думку,
Від вікна Змій відступив,
Потримавсь за дверну стулку
Та й в Росію полетів.
Сів на трон і став чекати
Нових виборів в «хохлів»,
Бо попасти до їх хати
Вже царем таки волів.
Та не сталось, як гадалось,
Як Зміюка той хотів:
Українці згуртувались
І відбили ворогів.
Змій, отримавши облизня,
Лиш зубами скреготів-
Не пустили його й близько
До дніпровських берегів.
Тож сидить в своїм болоті
І на світ не виповза,
Лише бреше всій сволоті,
Як у діда та коза.
Хоч і казка закінчилась,
Є у ній і нАтяк свій:
Щоб не мати в боці вила,
На дорозі нам не стій!
История cоздания стихотворения:
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Спасибо, Александр. Прелестное стихотворение. Всех благ Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:07:13 |
О, неймовірно гарно,
Ірочко, описали прихід
весни. Вражає образність,
красива гра слів. Нехай щастить Вам, творчої наснаги. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:04:57 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |