Автор: Юрій Зозуля
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2016-04-29 13:37:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вишневi Спiви, тут і чутні

Ссылка на страницу с аудиозаписью: Вишневі співи (виспівай, прошУ...)

Ідеш, і де ж; котрою із доріг?? Цією, обережніш: бо тут, ось, є й поріг; ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня...
А хто перебереться, орієнтуйся не німотою літер, а звучанням проявів й суті Краси, виписаних чуттями;
а вище тутешніх слів туди була прокладена інтернет-кладка...
                                 ~
                                 виспівай, прошУ, ноту оту літу:
                                 виспівай красу і свою, і світу;
                                 вишепчи усім, й душі щонайближчій:
                                 що в садку твоїм її спіють вишні!

                                 диви, — достигають в рубіни, чарують:
                                 слухай, там й співають, бо тут і не чують;
                                 дітонькам, й стареньким, і всім поміж ними, —
                                 виспівай красу, цю неба росу, —

                                 дуже так прошУ!

                                 ~ ~
                                 а краса — душа, затАєна в сОбі:
                                 вона і твоя, і Божая в тОбі;
                                 здійми аж у зорі і горло, і звуки,
                                 висвітли, вгорі хоч, дурнії розпуки!

                                 виспівай до Бога, Він Вірний та Щирий,
                                 все своє убоге: най готує вирій;
                                 наближає обрій каяття й прощення, —
                                 й Сам Покличе, Добрий, під благословення, —

                                 дуже я прошУ!!

                                 ~ ~ ~
                                 й співаю красу: і свою, і світу!
                                 співаю, не жду, — бо й не завжди літо!
                                 нашіптую, всім; а й ніхто не лишній!
                                 що в садку моЇм, ряснІ, спіють вишні!

                                 мить свою віншують, суті добирають;
                                 най і тут почують, що лиш там співають!
                                 діточкИ! й старенькі!! та всі поміж ними, —
                                 краси наспіваймо, щастя назбираймо, —

                                 й на вишні прошУ!!!

История cоздания стихотворения: