БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 2164 человека
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
дякуючи чортам за науку, а Богу за Підтримку, — ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня.

Автор: Юрій Зозуля
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2016-05-04 06:51:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Самi хлiб-сiль, без рушника

Згарячу не сприйміть, і взагалі не переймайтеся: замальовка давня, давно й захолола!

   на хліб не стачить — їж лиш сіль?

...хто відчуває не свій біль?
...хто — озирнеться хоч!  — на вбогу?
...хто круга дасть в чужу дорогу?
...хто вділить світлo на додачу?
...хто має совість, й не ледачу?
...хто — перепрошу! — має душу?
...хто! й чом таке питати мушу?

...чи є на хліб! — і де ж та сіль

История cоздания стихотворения:

А ця непримітна історія є невід'ємною частиною історії загальної, Великої.

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 662

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 8.
Гарний вірш, потрібний. Прикро і моторошно робиться від правдивих відповідей на поставлені запитання, від усвідомлення вчинків людей, яких знаєш… Можна довго аналізувати причини, виправдовуючи зламами суспільства, але головна помилка думати про себе: «а я людина хороша, я нікого не образив…».

«Не ледача совість» – як добре сказано. Але совість для багатьох сучасників – надто дороге задоволення, неприпустима розкіш. Породистих песиків або елітних звірят тримають в хаті, але не помічають, що поступаються їм не лише у доброті та відданості, а й у сумлінності.
Чужинське це, привнесене, набуте, не притаманне українцям. Ще з дитинства пам’ятаю «жарти» пришибейкуватих: «а у мєня нєт совєсті, я ея абменял на пєнал в первом класє».

Щоб відчувати чужий біль, потрібно навчитись розуміти. Не лише самого себе. А що найчастіше ми чуємо у відстороненій розмові? Самовпевнені безапеляційні судження «ти помиляєшся», «ти не правий», нав’язування своєї думки. Такі ж і вчинки.

На Сході змалечку вчать цікавитись іншими людьми, поважати їхню думку та сприйняття, вчать розумінню. Це збагачує, розширює межі свідомості. Замість нашого «як справи?», вони ввічливо питають: «як твоя весна?» або «як проводиш свої дні?», тобто що відчуваєш. Дівчат на Сході готують стати у шлюбі жінкою-спільником, тобто навчають співпереживати, бути поруч, щоб розділити біль, радіти успіхам, співчувати…

Себе варто запитувати про все, що не байдуже. Але іноді дієвіше, якщо хтось інший запитає…

З повагою і вдячністю, Соломія.
2019-03-14 08:38:12
широко пішла луна з Вашого сприйняття, Соломіє, не рєцкой-пєцкой!
а мені вона трохи розвела солоність: з крихкого на рідке, чи на викусь під закусь?
хвала Богу, ще носимо в собі й нереальні солодощі
Людського!
Будьмо, люба пані, не при самому гіркому!
2019-03-14 09:46:07
зібрався був у цій місцині, а завернув до іншої, де того ще більше: пішли би круги і тим?
Будьмо!
2019-03-14 14:20:13
Зачепила Ваша історія за живе, вибачте.
Найкраща література, як і мистецтво, запам'ятовується та ще довго не відпускає. Думаю, якщо вірш спонукає до роздумів чи розмови, якщо виникає непереборюване бажання поділитись відчуттями, висловитись про наболіле - тоді автор почутий, а його зусилля не марні. Діалог корисний, потрібний і читачеві, і авторові.
Чим менше слів - тим більше змісту?
2019-03-14 18:46:28

щодо суті - різне ж усе: писар, читач, слова; одне додає по суті, інше заквачує її.
може бути, колись якогось перехожого тут опинить, зупинить, - і він вип*є сю переписку, нині свіжу, колись й колекційну?
а цій замальовці пощастило дістати читача та гаптування роздумів
2019-03-14 19:20:53
У килимку життя все дуже щільно переплетено – думки, слова, відчуття, люди, вчинки… А хто і що з тим гаптуванням зробить, то справа особиста. Чи сховає, чи покаже іншим, чи під ноги кине…

Радісно зустріти гармонійне поєднання кольорів у однодумця!

2019-03-15 06:58:59
зичу радощів й майбутніх!
2019-03-15 07:19:40
із взаємністю!
2019-03-15 17:11:03
після першої не переїсти би,
2019-03-15 17:13:17
2019-03-15 18:28:27
люба пані, не знаю, скільки де ще замальовуватимуся: але спеціально адресувався до Вас на ру.ру.ру.ла-ла-ла: задля якогось броунівського ру.ху!
То згляньтесь та гляньте??
2019-03-17 16:17:40
Вибачте, майже не захожу туди. Дякую!
2019-03-18 00:59:36
Если к боли чужой он глух,
если совесть привыкла спать,
если пусто в душе, лишь пух,-
такой может лучину дать?
Не поделится хлебом он,
даже соль разведёт водой.
Хорошо, если это сон.
Пусть реальность будет другой!!!
Не смогла, Юра, обойти молчанием Ваши глубокие вопросы
2019-01-08 18:36:47
СпасиБо, Галочка!
есть Подобия (понятно, Чьи) и людские,
есть органы чувств и беЗчувств;
и грешны места пусты не бывают: и очередь...
есть хороший повод чокнуться, - БУДЬМО?
а была бы возможность выпить - выпили бы за ВСЁ (ХОРОШЕЕ!)
Слава Богу - та, Дай Боже, й Україні!
2019-01-08 18:57:46
Юрочка,за тест на проверку человеческих качеств.
понравилось и нижесказанное -
Будьмо!
Всему своё время.
Слава Богу и Дай, Боже, Украине
2019-01-08 19:55:34

( )
2019-01-08 20:15:41
Ті ще питання...
Сподобався вірш...
2018-07-25 23:25:14
кожному би питанню по вичерпним відповіді та вирішенню...
най сіль життя виявиться солодкою
2018-07-26 13:41:42
Глубокие и пронзительные строки. С ув. Жанна.
2017-06-27 14:10:58
дякую, пані Жанно: най би й легші часи та здобутки оточили нас!!!
од них би ми не боронилися???
обопільно - БУДЬМО!!!


2017-06-27 15:31:50
2017-06-27 15:48:29
Може й давній вірш, але ж пронизує...👌👌👍
2017-06-27 13:57:46
як є що пронизувати - то й пронизує?
дякую, та обов"язково щасти Вам, пані Алусю!
2017-06-27 15:26:35
І Вам навзаєм хай щастить!
2017-06-29 13:14:09
най щастя й вдасться!!!
2017-06-29 13:18:58
Глубоко... очень глубоко!
2017-03-10 19:30:26
СпасиБо, Яночка: глубже вздоха, кому пришлось...
2017-03-10 22:25:23
Дуже жива історія. Не скажу, що крапля в океані, та чи хто хоче її почути? Бо то ж не зручна для багатьох совість... Ну а вірш прекрасний!
2016-08-24 22:02:58
дякую, Володю, за контакт з живим й не заціпленим сприйняттям!
мабуть, наразі це сама певна версія, чому в морях-акіянах солона вода...
і непевна друга версія поруч: а сумлінь теж вдосталь, але вони розчинні?
отак ми склали вочевидь вдалу ди'версію...
Будьмо й вперті!!!
2016-08-25 09:29:13
Найбільший океан з маленьких краплинок, з багатьох-багатьох, то така маленька історія, як ця і є та самакраплинка в океані, та без неї він неповний.
Дякую.
2016-05-04 12:21:37
Бачите, й історія згодилася: таку луну отримала!
Дякуємо і вона, і ми з текстом за гостювання; до участі та зустрічі у тім Океані!

2016-05-04 13:05:39

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Легла песня на душу!
:)
Рецензия от: Виктор Шталь
2020-09-19 18:49:25
Чувственное стихо! Машенька, как порой мы бездарно проводим дни, просто удивительно! А жалеть о чём-то и о ком-то будем всегда. Пусть только иногда, бессонными ночами. Доброй осени, милая!
Рецензия от: артемия
2020-09-19 18:46:51
Смехота! Люсенька, спасибо!
Рецензия от: артемия
2020-09-19 18:43:05
На форуме обсуждают
Я сказав діду:
- У нас війна.
Дід теж воював.
Він зрозуміє...
Хоч його немає на цьому світі, але він почує мене.
Та чи зрозуміє?
- З німцями, с(...)
Рецензия от: Радонька
2020-09-19 18:19:15
Тиран і деспот всіх піїтів,
На пси зійшов, було, сонет.
Вірш вирвався з вузьких тенет,
Як вільний птах з тісної кліті.

Святкує виспраглий естет,(...)
Рецензия от: Солнечная почта
2020-09-19 15:37:23
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.