дякуючи чортам за науку, а Богу за Підтримку, — ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня

Автор: Юрій Зозуля
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-07-16 08:50:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Й дуб згруб на бовван...

Дід дідом, слова самоспівні: окіл влаштував поріг, бісу повсякчас по ріг, й; ні дня, ні каїну, ні юді, — не рідня!
Відгуки чи минулого в .ру: не зримі, від одлучених раніш за мене; а не минувші з минулим, усі, — й Будьмо ж!
Адміни ад'міни пекельні: й, попри шал-пал, буть рядкам, міжряддям; ув осанну сану, стану, — життю самому!

...стоїть під лісом дуб старезний:
   на розі вітрів та життів;
   ця тронна крона величезна —
   колиска з перших жолудів...

...у землю вріс колись, і є:
   а неба вже і не сягає;
   товсте, неграбне* гілля має, —
   ним, розчепіреним, вітає...

...свій вік нікому не в догоду:
   лиш під нагоду і стає;
   але породу й скупу вроду —
   до роду щедро віддає...

...суворий лірик і філософ:
   думок не менше, аніж літ;
   та не веде їм бодай лік, —
   все вітер викрада й розносить...

...дуб зашкоруб харизматично:
   поважно-важно-незворушньо;
   хоч блискавично-поетично палав, —
   щораз самітньо й мужньо...

...з марУ, з хмАру, дідунь старезний:
   часів на перехресті всіх;
   геть лиса крона величезна, —
   й пуста ж колисочка утіх...

*) раптом хто надумає вставити літерку "з" — знай, що звідтіля її виймав; "не З граб", а з того-таки дуба...

История cоздания стихотворения:

Яку ще вам "історію"???
Ось, уявно вцілілі поза стіхів.ру відгуки на «Дуб-дiдуган»:

"Мелодійно, щиро, з глибокою думкою та мовною досконалістю.
З повагою Є.В.
Евгения Гитальчук-Вирченко 16.08.2015 13:55 •

Справжня насолода читати Ваші вірші. Щіро дякую. З повагою,В.Савош.
Вова Дедуля 06.07.2015 20:15 •

Спасибо большое!
Очень понравилось!
****
суворий лірик і філософ, думок не менше, аніж літ;
а не веде їм бодай лік, – все вітер викрада, й розносить...
****
С пожеланиями удач,
Игорь Лебедевъ 18.09.2012 14:41 •

Доброго дня, Юрію! Дуже мені сподобалось у Вас під старезним і вічно молодим мудрим дубом! Мені здається, що його міць і сила живе в судинах українців і тих, хто любить Україну, і допомогає нам долати негаразди долі. Я живу в Запоріжжі, на о.Хортиці є молоді дуби, до яких я припадаю, коли буваю там. На жаль, в наш знаменитий історичний дуб вцілила блискавка і тепер він стоїть почорнілий з однією тільки зеленою гілкою, огороджений металевим парканчиком,а поруч - металевий кінь,- туди приїздять туристичні групи. Слава Богу, там уже височіють шеренгою стрункі красені-дуби, його діти! Навіює ця картина глибокі роздуми про долю України та людства. Дякую, Брате, за гостинність! Вибачте за багатослів'я. З щирою повагою
Любовь Берегиня 06.09.2011 11:25 •
Рада Вашій доброзичливій і приємній для мене відповіді. Бажаю Вам доброго настрою межи людьми, душевних зустрічей,Юро! До майбутніх зустрічей на берегах ріки "Стіхіри". З теплом! Ясного сонечка Вам - Не сумуйте!
Любовь Берегиня 06.09.2011 15:03

Прочитала трохи з вашого доробку. Все притаманне моїй душі. А це зачепило надто, на що відгукуюся ось цим:
Бiля дуба
Я знову тут, я знову дома,
До старечого дуба підходжу,
Тут, біля нього зникає втома,
Тут спокій свій і затишок знаходжу.

Та тільки дуб нічого не говорить,
Пригіркло й важко дихає кора,
Дива свої зелене листя творить,
Тріпоче й тихо-тихо обліта.

А як птахи до дуба прилітають,
Вінт ніби веселішає, стає спокійним,
Гілки щасливо так пташок тримають,
Дуб другом їм стає надійним.

Дум щебетання так пташине любить,
Вони сумне і темне відганяють,
Тремтіння сонячне його голубить,
Вони його мелодії улюблені всі знають.

А дуб все чисто знав про мене,
До моїх думок і болей прислухався,
Довірливо шепоче листя щось до мене,
Дуб зцілювати мене собою намагався…

Всіляких доброт та чеснот цього світу вам, Юрію!
З шаною
Ольга Прудиус 15.05.2011 22:24"

А решта, як й була, — дождалася почесного арешта

1
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 391

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 7.
Старі дерева деяким людям заважають.
Люди теж як дерева...

Бережемо своїх стареньких,
поки вони в нас є!
2022-09-19 09:30:15
щиро дякую за увагу, Олександре!
виняткова людська якість: берегти та підтримувати навколишню (одночасно й внутрішню?) частку світу (чи воно й самого себе?)
тим самим вона і виняткова.........
(та якість, а не ніякість?)
тож, Будьмо!


2022-09-19 10:59:21
Розкішний дуб!
2021-02-07 12:11:10
маю і я приємність з нього та Вашого сприйняття, люба пані;
будьмо і самі нічим не менші: але ж не дубові?

2021-02-07 13:25:01
Цікава публікація, Юрію, перечитав і вірш, і післявіршя - сподобалося. Хай щастить!
2020-01-26 15:57:27
хай щастить, друже Сергію: А ми були би того варті; так і БУДЬМО!
2020-01-26 17:35:59
Будьмо!
2020-01-26 18:02:27
+ ( )
2020-01-26 18:11:34
Відповім уривком з мого вірша, в якому також відслідковується повага до Дідугана
Жизнь его – не просто миг, -
Отпечаталось столетье.
Да, не молод, да, старик,
Жизнь хлестала, словно плетью…
Много мог поведать дуб,
Его корни, ствол и крона.
Ну, а сколько ещё дум
Под седеющей короной,
Где история вплелась
Временным потоком мощным…
Старый дуб – прямая связь
Между будущим и прошлым.

З повагою і найкращими побажаннями Лариса.

2017-11-23 08:42:53
зі взаємністю, Ларисо: та навіть не взнав, як Вам деревина мого опису!
що дуб дубом, то стверджувати лишнє: але лизнув би котрусь пару негірких слів, й зачитавсь їх??
Ну, то за спільне між людей осібно, а дубам - а хоч й лісами!!!
БУДЬМО Ж, ЛЮБА ПАНІ .................................
2017-11-23 09:33:38
Я з повагою відношуся до цього дерева, як, напевне і Ви, коли присвятили йому вірш. Що до закрученої форми написання і мови, то я вже навчилася вибирати головне і розуміти діалекти. Так що, вірш зрозуміла і підтримала своїм, який звучить в унісон з Вашим.
Дякую, Юрій, за діалог!
Нехай щастить!
З повагою Лариса.
2017-11-23 12:52:08
цій квітоньці квіточку, а не морозиво!
та з неабияким жаром: а не з теплом!!
і кожної миті буть ближчо з весною!!!
2017-11-23 17:26:05
Щиро дякую, Юрій!
2017-11-23 17:36:18
Ваш язик, напстокевне, без кісток.
2017-08-03 19:59:07
я би таке не вимовив: але про що саме Ви, пане Миколо?
2017-08-04 06:27:26
Дуже різноманітні незвичні слова застосовуєте.
2017-08-04 16:54:55
як на мене, звичні й "звичайні"?
шануймося!
2017-08-04 17:09:10
Як приємно читати про дуб з довгим віком. Я майже кожного дня прохожу біля подібного.)))
2017-07-23 19:44:49
світлина Ваша красномовно-слизькоязика: ой, що там у Вас із весною...
швидко до найкращих кондицій!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
райське й літнє, і осіннє...
а зимі би в пекло?????????????????????
ні, там теж температурні режими...
але будьмо, де нам ліпше!!!!!!!!!!
2017-07-23 20:03:31
Я за зміну пір року. А літечко швидко минає.
2017-07-23 20:26:56
літом тра бути хутшим???
2017-07-23 20:31:23
2017-07-23 20:33:15
Цікаве!
От вмієте закрутить! Мало язика не зламав:)
2017-07-23 18:54:01
маю приємність з Вашого відгуку, колего!
то воно само якось так?
а з язиком що за проблема: аби не кістка наросла?
Будьмо також язикаті!!!
2017-07-23 19:40:11
2017-07-23 20:23:30

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением!
Рецензия от:
Михаэль Шон
2024-03-28 23:31:35
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами...
Рецензия от:
Ирина Венжега
2024-03-28 21:35:44
Жила - была однажды,
Прекрасная ЛЮБОВЬ.
Но предали невежды,
И лилась ЕЁ кровь.

А дальше, воскресала,
У всех кто полюбил.
Взамен, ни грош не брала,
С НЕЙ в счастье каждый жил!
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-03-28 21:24:32
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.