Автор: Юрій Зозуля
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-08-12 10:56:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Найгiршi вiршi — де та мерзота

*
тічки, в сучки-злючки!

й водить хороводи:
й вкруг своєї вроди:
й власної догоди:
й все в нові походи:
й псів з цепів зриває:
й любощів жадає:
й кращої ж немає:
й злук нема!! то — злучки!!!

*
Суметь воспеть смерть оккупанта — на это мало лишь таланта...

*
погляди неситі...
з брудом наготові...
й пута: й паперові...
щоб й слова — сповиті?

та не проростали...
німо так, лежали...
то слова, а люди...
й найбратерські нам — ви??

не душа затворна!
й не земля, хоч й чорна!!
жорна б крізь: й до горна!!!
пустка ж... — й "чудотворна"???

*
ВIРШ, ГIРШ ЗА.. ВIРШ!

чорно волі в полі...
вороннЯ обсІло!
мало вдома долі —
нашої вкортіло!

упирям, упитись,
конче треба крові??
а своєю вмитись,
залягти де в рові??

доки й перетліти:
в чорнозем; на совість!!!
"міром" війн — й не бздіти!!!
й крапка на ту повість.

та й чесніш ніж..
за вірш! й
ні дня, ні каїну,
ні юді, не рідня
так-так, 2014!

*
кожен постріл, кожен зрив:
смерті сіяв, ями рив;
падав з небом в землю...
як?  й що??  відокремлю???

Примечательно и послеслАвие: пусть засвидетельствует и майн Чтец?
А росписатель, военфотожурналист Сергей Лойко ужЕ: "Путин совершил огромную творческую работу по обыдлению российского населения."

История cоздания стихотворения: