Автор: Юрій Зозуля
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-07-19 11:48:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Криниця, спiв подумки

Ссылка на страницу с аудиозаписью: Вишневі співи (виспівай, прошУ...)

Ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня: поріг звиш ніг, по ріг, вкруг моєї старої "криниці"; не перечепися хто чим?

                                     нарешті, добрався криниці:
                                     поверхня — з води? — дотягнутись!
                                     але глибини лиш дочутись:
                                     що є вона, й нема в ній ниці...

                                     нарешті зо словом обнявся:
                                     та де там, — наосліп?? — зі суттю!!
                                     коли вже такого діждався,
                                     хіба ж одпущУ, й скаламутю...

                                     іде вінцЯ зовсім не рясно:
                                     і де — лишній, квіт??? — в баламутства!!!
                                     Не Дай, Боже, гоже в паскудства;
                                     Од Себе Дай, — дожити ясно...

История cоздания стихотворения:

Перенесу зо згару сторінки й видимі відгуки цим рядкам, з'єдналися би знову; зі свіжими моїми дякою та "Будьмо!"
~
Стих-Молитва... Душу греет. Спасибо, Юра.
Татьяна Костандогло 10.03.2012
~
напевность теплота в украинских словах безмерна!
Нина Калошина 29.11.2011
~
А лишній квіт – то баламутство, – ось воно! Ємний вірш! Багато у нім сховано...
З щирим зиченням життя ЯСНОГО, та й з повагою,
Валентина Чайковская 13.11.2011
~
Глибочезнй зміст.Такої чистої води давно не траплялося. Дякую.
Ольга Чернобривец 22.06.2011 11:12