Автор: Юрій Зозуля
Тема:Историческая проза
Опубликовано: 2018-12-16 10:47:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Спiрiдон i Софiя

Червоний імператор прокинувся спозарання, і  у царську спальну всунув голову головний лакей:
– Чайку изволите, Владимир Ильич? – поспитався тремтячим голоском.
– Подавай, Спиридонушка, – потягнувся вождь.
Поснідавши смачно,  цар взявся за написання циркуляру, який ввійде на 666 сторінку 45 тому 55-томного видання його творів:
"Нам за усяку ціну треба перевести конфіскацію церковних скарбів  найбільш рішучим способом, чим ми забезпечимо собі фонд у кілька мільйонів золотих рублів. Без цього жодна державна робота взагалі, жодна господарська перебудова і жодна оборона ... цілковито неможлива. Узяти цей фонд у кількасот мільйонів золотих рублів (а може й кількох мільярдів) ми повинні будь-якою ціною. А це можна зробити тільки тепер. Усі міркування вказують на те, що пізніше зробити це нам не пощастить, бо  жодний інший момент, крім теперішнього страхітливого голоду, не дасть нам такого настрою широких селянських мас, що забезпечило б нам співчуття цих мас, або ж принаймні забезпичило б нейтральність тих мас у тому розумінні, що перемога в боротьбі за конфіскацію скарбів залишається безумовно і повністю на нашому боці".
Очевидно, що виконання циркуляру було доручено товаришу Дзержинському, портрети якого донині висять у всіх головних кабінетах у Москві, бо його вірні спадкоємці і чемні учні нині при владі у Кремлі уже без всілякої там партії на цим кинжальним орденом.
Треба віддати належне глибині ефективності чекістського менеджменту у виконанні наведеного циркуляру — тільки вмираючий з голоду “трудящийся” не зможе вхопити за руку антихриста, що трощить церковний іконостас, обдирає позолоту із бань чи знімає дзвін із дзвінниці.
Робота, започаткована Рівноапостольним Володимиром і Ярославом Мудрим пішла прахом.
Зброя масового винищення релігійних храмів, чого не було на планеті Земля за усю 200-тисячну історію гомо сапіенс, буде запущена пізніше. А наразі — просто конфіскація.
Радянський історик часів уже Хрущова порився у архівах ЧК – НКВД – КГБ і оприлюднює із захопленням подвиги чекістів: "Так, на Чернігівщині було зібрано 170 пудів срібла і вісім фунтів золота, в Одеській губернії – 200 пудів срібла і чотири фунти золота, у Катеринославській губернії — близько 300 пудів срібла, 10 фунтів золота, понад 1800 коштовних каменів".
Але найбільшу здобич червона орда здобула там, де протягом століть від Київської Русі Ярослава Мудрого до Козаччини Івана Мазепи богообраний народ, до якого Московія не мала ніколи і немає нині жодного відношення, збагачував національну духовну святиню. Чекісти вивезли до Москви із Києво-Печерської лаври: 2417 діамантів від одного до дев'яти каратів кожен, рубинів 1345, смарагдів 1106, сапфірів 41, 10 ниток великих перлів, понад 500 дорогоцінних каменів, оздоблених діамантами.
Повернення України до Київської Русі, Воскресіння Української Христової Церкви буде вершиться  15 грудня у Святій Софії Київській.
А 100 років тому за наказом антихриста, якого напоїв чаєм Спірідонушка, московські чекісти, як писав Володимир Ілліч, конфіскували і вивезли до Москви: дві митрополочі мітри з дорогоцінними каменями вартістю 500.000 золотих рублів кожна, дев'ять напрестольних орнаментованих плит вагою понад 24 кілограми кожна, декілька платинових плит, лампаду вагою 15 кілограм із золота і платини, оздоблену 241 діамантом та 327 великими перлами.
Можна було би розписати – котрий наш князь чи гетьман офірував ці скарби під склепіння духовної святині во славу Божу.
Не буде цих скарбів у день Собору нашої Церкви у стінах Святої Софії Київської 15 грудня.
Протягом  тисячі років Київ для Європи і усього світу був золотоверхим. На виконання циркуляру московського антихриста 100 років тому Київ перестав бути золотоверхим. З усіх без винятку церков золоте покриття  було здерто.
Нині світ все ретельніше вивчає розгул сатанізму і все уважніше придивляється до божевільної зграї теперішніх чекістів. Американське авторитетне джерело подає генеологію Путіна і встановлює, що його дєдушка — це той самий Спірідон Іванович Путін, який служив лакеєм на дачі Леніна, а потім був кухарем Сталіна.
А дехто розводить руками — звідки воно взялося? Не буває нічого випадкового у мокшанському царедворстві.
Путін іноді буває аж надто відвертим. Коли його запитали, чого він не дасть команду прибрати труп антихриста із Мовзолею. "А чем это отличается от мощей святых для православных!", – вигукнув внук Спірідонушки.
Україна 11 жовтня 2018 року Томосом Вселенського Патріарха повернула свою церку – Христову і Володимирову, яку протягом століть нищила орда, котра донині кланяється найбільшому ворогові Бога в історії людства.
Як сказав би апостол Андрій, котрого першого покликав за собою Ісус і котрий  справді, уже в історичному вимірі, таки був тут у нас, "І воссіяла знову на цих горах Божа Благодать". (Василь БАЗІВ, християнин,  киянин,  автор роману "Хрест")

История cоздания стихотворения: