Автор: Юрій Зозуля
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-01-21 11:39:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Пiднебесне, наразi й Хрещенське...

(Здається, його тут ще немає? Цей атом копіздатом зо стіхов.ру)

Що мені в оберіг — все мерзоті в "зась" й на поріг: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня!
А це й саме до Водохреща (Йордана, Богоявлення, "просто" Явлення, Хрещення) та Водохресного Святвечера!!
Ще й присвічу не заціпленим, зо згарища: луною на «Все, й шлях до Пiднебесся...» (Юрий Зозуля)

Який чудовий і приємний твір! Сподобалось!
Шон Маклех Патрик   29.12.2015 01:57   •

Гарно дуже!
Вдячна!
З теплом до Вас щиро,
Олена Ра   04.06.2013 23:11   •

Вітання пане Юрію! Скажіть будь ласочка, а куди Ви заховали свій вірш
"Балеринка"? Хотіла його скопіювати до себе в скарбничку, а знайти не можу)))
Скарбничка схована у моїй душі, ну й більш матеріально - у папці на комп'ютері під назвою "Лєна -література, улюбленне"
Дякую! Буду завтра шукати, а якщо не знайду, не відчіплюсь від Вас допоки не розкриєте таємницю... де заховали.
З повагою!
Знайшла)знайшла)знайшла) Фуете)фуете)фуете)
Елена Ясковец   15.05.2013 23:43   •

І мої свіжі, їм і незримим... Не "с тєплом", а з жаром! — Будьмо!! Й славІмо Бога!!!

              Небу рідне все: вода,
              спокій, а й любов;
              аби чисте, мов сльоза,
              виплакана ж — й кров...

              й щоб за берег не земля,
              вхаркана ущент;
              свіжа би душі рілля:
              з вічности — в момент...

              Боже, Небо це шука!
              спертись би!! спочить!!!
              бо реалія — яка???
              то все вверх, й мовчить...

История cоздания стихотворения: