Автор: Юрій Зозуля
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-02-17 11:13:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Наче його тут не було...
Хто натрапить, не переймайтеся: малюночок самоплинний, сам і відбудеться; хіба піде якось не так, не туди?
Хто де чим став, є оберіг: комусь піднявсь по ріг поріг, — й ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня??
То бережи лоба, чия така потреба, бо ж ти така особа; не сталася б жалОба???
де юні випасаються чуття...
...де луки, на котрих їм повно паші;
отави між душі та серця наші:
не зовні, в глибині... та ні, чув я!
вони там є, ще й час бере — дає...
...а достигають в стиглій росІ бОсі;
аж холоди як зблиснуть в тій красі всій:
міцніш й вино стає... й ще молоде!!
колись в покоси теж підеш, під ніж...
...вже розгоряйся дужче, та палкІш й вріж;
чи, мов кульбабки сонечка, здіймай пух:
най він зліта й летить... НА ВЕСЬ ТВІЙ ДУХ!!!
Й сучасне поточне "на коня" для ще не скошених, хвала Богу; та "Слава Україні!":
гулі-гулі голубам!
дулі й кулі ворогам!!
бо Рідненьку й Богу Неньку — а нікому ж не оддам!!!
История cоздания стихотворения:
Показати би яку іншу історію — хай донедавна народна, а змальована службою погоди: "Цього дня вшановується пам’ять преподобного Миколи Студійського. Відсьогодні початок вовчих весіль, тому святого Миколу називали "вовчим сватом". День вважався одним із найхолодніших у лютому — морозно, сніг: "На Миколу Студеного снігу навалить гору"; так звані миколині морози. Пращури 17 звертали увагу на ялину: якщо довгі сухі гілки згинаються — буде заметіль, а випрямляються на сприятливу погоду."
Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Таісія, творчого натхнення. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:06:39 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |