дякуючи чортам за науку, а Богу за Підтримку, — ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня

Автор: Юрій Зозуля
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-01-01 18:59:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вперёд и в! Это ведь не цитата?

                                                       чистота залог... (с) пролог?
                                                       а отдав её в залог,
                                                       нечисть смОстится в итог:
                                                       ровно лох всё тот же Бог...

"А этот текст разместил сегодня в блоге УП нардеп из фракции «Батькивщина» Игорь Луценко, реагируя на вчерашнее провокационное обращение президента.

Це – маніфест байдужості.
Це політична програма пасивних.
Це ніякий не мир, це оголошення війни.
Війни обивателів проти пасіонаріїв. Боязливих проти сміливих. Слабких проти сильних.
Війни проти вищих цінностей як явища – тими, хто вищих цінностей взагалі не має, а хоче лише задоволення для своєї біології.
Війни борців за своє власне благо – тим, хто бореться за благо спільне.
Коли я чую ці слова про «не важливо», я згадую Володимира Рибака.
Котрого піддали страшним мукам Гіркін і Безлер, за те, що Рибак посмів бути НЕбайдужим до того, який прапор висить на центральній площі його міста.
Його за оцю небайдужість катували дві доби, а потім, ще живого, утопили.
Нам пропонують пройти мимо такого, що продовжується і по сьогодні, і не реагувати. Ради миру.
Ні, так не вийде. Це – смерть під іменем миру.
Так не буде. Ніякого «миру», допоки злочинці продовжують злочини!

Українська нація має достатньо волі та енергійності, розуму та культури, щоб прийняти виклики, щоб виграти у тій війні на знищення, котру веде проти неї Росія.

Ми не перестанемо помічати ці вбивства і грабежі Росії. Ні злочини беркутів та гіркіних, ні втрату територій, ні голодомори та репресії, усі ці жахи що неперервним шлейфом тягнуться із сивого минулого аж у сьогоднішній день, перший день нового року.

Допоки буде ще хоч іскра надії припинити ці злочини, ми будемо боротися. Бо ми хочемо жити, і добровільно не погодимося на смерть, котру назвали чомусь «миром».

«Лиш боротись – значить жить». Геть смерть, хай живе життя!"

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 153

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Щаслива та людина, в душі якої музика звучить. Дякую, Сашо, за оду музикі.
Рецензия от:
Михайло Вечера
2024-03-28 14:55:29
Чудесна романтична пісня. Гарна співтворчість!
Рецензия от:
Світлана Пирогова
2024-03-28 14:29:51
Гарний сердечний вірш. Нехай не буде зупинки.
Рецензия от:
Світлана Пирогова
2024-03-28 14:24:53
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.