Автор: Юрій Зозуля
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-04-13 09:27:43
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

СокровЕнне, здІйснене, збагнЕнне

Христос Воскрес, братове-сестри-Нене й вірні інші: бути би певним за відповідь, сам долучаю радісне Воістину Воскрес!
Весна заглядається на літо: і про це теж бовкають дзвони, співають пташки, — щезло ще зло би, мерзенне множинно!!
Доточено старий оберіг, нЕчисті по ріг й в поріг; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня: і залишилася ще виразність чуттів!!!
То не гавмо стрімкий лет життя: воно ж не плином непоквапної Лети???

поспіх, лад в хаосі...
притьмом все й одіто...
входить в пору й літо...

висі ж ходять босі...
голяка, та в сонці...
на усю, що є, сінь...

й на!
чи вже й в долоньці!!
ЖАР! ЧАР!! ДАР!!! — там й осінь...  

История cоздания стихотворения:

не історичне, але географічне: невдовзі має перейти до течки №7. Слів і на спів, лелеча малеча? Й лелече лепече...