Автор: Юрій Зозуля
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-20 05:05:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

З чот-ка-ми, ми... Зі словами-звуками-сенсами!

Ссылка на страницу с аудиозаписью: Світанкове. СПІВ СИХ СЛІВ! (Світає, і душа спускається на обрій...)

...як на моє знаття, — так і по все життя?
   ~~~~~~~~~~~
...іржа укрила золотА:
   та в'їлась до глибин самих:
   в теплО, де вгрілися літА:
   в нові відмінності старих:
   що домудрілись до дітей:
   в давно не бачений, світ сей:
   й під сонце мружиться дідок:
   і не затягнеш в холодок:
   а й бабця засвітлівша з ним:
   з теж донедавна молодим:
   час і сплива, й не нанівець:
   душа ж душі трима вінець...
   ~~~~~~~~~~~
   наші квітні пори літні*,      
   а по осені й примітні:
   й більшим кронам важчі віти...
   і плоди на них...  й чомсь квіти!
   з обіцянками сінь з тиші,
   а хрести тихіші миші:
   шлях де корінь; вверх-вниз, різні...
   довший ранній...  ні, запізній!!
...вже б й відсіятись, й зібрати,
   але знов є що жадати:
   й не розбав любов словами...
   і мою ж всю чуй...  чуттями**!!!          *) тут "літні" = пожилые  **) "чуття" = чувство
   ~~~~~~~~~~~
   верба косиста
   в стрічки убралась, —
   пора врочиста...
   й краса ж доклалась!
   пора буяння,
   Жива до соку, —
   під Квіт й Кохання...
   й Любімсь, нівроку!!
...бо й нам з водою,
   й собі Живою, —
   тік сік, вербою...
   й тілом, й Весною!!!
   ~~~~~~~~~~~
   навік приставши до свого життя,
   його я краю, до грудей приклавши...
   так нарізають хліб, усіх зібравши,
   і роздають ізпоконвік буття! —
   я по живому краю, тулю чи обіймаю, тебе, моє життя...
   ~~~~~~~~~~~
...стоїть під лісом дуб старезний:
   на розі вітрів та життів;
   ця тронна крона величезна —
   колиска з перших жолудів...
...у землю вріс колись, і є:
   а неба вже і не сягає;
   товсте, незграбне гілля має, —
   ним, розчепіреним, вітає...
...свій вік нікому не в догоду:
   лиш під нагоду і стає;
   але породу й скупу вроду —
   до роду щедро віддає...
...суворий лірик і філософ:
   думок не менше, аніж літ;
   та не веде їм бодай лік, —
   все вітер викрада й розносить...
...дуб зашкоруб харизматично:
   поважно-важно-незворушньо;
   хоч блискавично-поетично палав, —
   щораз самітньо й мужньо...
...з марУ, з хмАру, дідунь старезний:
   часів на перехресті всіх;
   геть лиса крона величезна, —
   й пуста ж колисочка утіх...
   ~~~~~~~~~~~
...на Івана на Купала,
   юнь квіть-папороть шукала...
   й щастя та любов земні!
...і моління, вкупі з чаром,
   обертались раптом Даром...
  потрапляли ж Ним й в пісні!!
...од віночка до вінчання:
   там, з початку й доостання...
  й не лишалося б на дні!!!
...вже й старенькі, — хто що має:
   в ніч, ще й цю, міцніш тримає;
   й свічечками при вікні...
   ~~~~~~~~~~~
   гулі-гулі голубам!
   дулі, й кулі ж, — ворогам!!
   бо Рідненьку й Богу Неньку а нікому не оддам!!!

История cоздания стихотворения: