Автор: Юрій Зозуля
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-04-04 13:51:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Правди та справи, собачi й людськi

Але претензії маю не до собак чи людей: до гнид із вошами та їхніх покручів; і кому по котрій черзі?

собака бреше,
та каже правду;
собачу, правда?

людина збреше —
й нема в тім правди:
брехня собача??

де різні вдачі,
там й різні брІхні;
й свої ж не їхні???

дурний сей "стіх"
не псам би в гріх:
не їх бо й бріх!!!

*) наш пес він, російська собака вона: обидві статі не брешуть, не гавкають; хіба промовляють о, "люді"...
Але, якщо пригадаєте, "у нєй асобєнная стать..."

А собака друг: нє таваріщ, нє брат, не собача і Програма; бо вже людина хто-що-кому?
Не маєш кого запитати — зглянься у люстерко: ачи його Очко сіркове, цапове, юдське??
Й більш нічого, більш вкоєного не вкаяного: та і не крапка, вічність пекельна; й віч на віч???

Й всі додачі не собачі також не лежачі: прИкладом, «Мародерство російських загарбників вийшло на новий рівень: окупанти вирішили "націоналізувати" житло українців»

Дык, «с міру по ніткє» лишній клопіт: от із «вайни і міра» геть усе, скільки де підйомного…
Та нє тьотєй іс Мелітополя: іть старшім братом іс параші! россії-совка-московії-тартарії…
Та по «понятію» і формують «русскоє»: «мір-історія-народ, т.і.»; а на спільний сброд…
Колись я взнав німецьку приказку: на 3-й день навіть добрий гість засмерджується…
Ба, мене і вчили німецькій мові: окупанти ж бач які; та вже за добрі 4 сотні років…
То 'язык мой враг мой', бо за час той веліко-могучій дух іх кучєй на нюх другой…
Іще німці мовили 'нах русланд!' — то ж і я про теє: НАХ — УВЕСЬ мосКАЛ*…
Тако, "глядішь", жаба-москва з усіма пу(+ гу, шойгу, решту ху із ру)головками самі себе і задушать, ать-два....

*) така моя пропозиція щодо вимови слова 'москалЬ': надалі не пом'якшуймо форму природно м'якої сутності!

"А нам своє робить", — й вчергове, "на словах"?

                                                                             "гулі-гулі" голубам!
                                                                              дулі, й кулі ж, ворогам!!
                                                                              бо Рідненьку! й Богу!! Неньку!!!
                                                                              й сам, — нікому не оддам.................

История cоздания стихотворения:

Хоч воно й не "стіхотворєнія"...
...та, як ни крути, дотичне загальній історії?