Автор: Ирина Островецкая
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-06-05 20:42:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Ты вдруг ушёл... Куда, зачем, не знаю,
Возможно навсегда оставил ты меня...
Поступок твой совсем не понимаю,
В душе — тревожный стон, бубенчики звенят...
Возможно, глупость я тогда сказала,
Возможно, невзначай обидела тебя,
Но, чтобы то понять, обиды мало,
Всё можно объяснять, серьёзно, иль шутя...
Ну, что ж, теперь? Тобой переболею...
Возможно, всё пройдёт, а может быть и нет...
Ты погубил свою земную фею,
А может, уж нашёл утех другой предмет...
История cоздания стихотворения:
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |