Нет статуса

Автор: Леон Вархоляк
Тема:Исторические стихи
Опубликовано: 2016-02-18 12:09:25
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Немислимо забути

О, скільки згублено синів,
О, скільки вистріляно криці
Супроти сталінських полків
У димі спалених часів
На кров’ю вишитій землиці,

Де гнівом повнячи ущерть
Серця від діда до дитини,
Боїв палала круговерть
А відпочинок – тільки смерть
Вона ж – подяка за провини.

І хтось боровся до кінця
В горнилі дикої навали,
Хтось гоїв рани і серця,
Хто йшов у пащу як вівця,
А дехто – друга продавали.

Там часто бра́кнуло і сліз
Як села згарищами тліли,
А збайдужілий вітер ніс
Між крони буків і беріз
Усе важке і наболіле…

Той гомін досі шелестить
Шумить, блукаючи у кронах,
Як осінь селами горить
І замість крові майорить
Калина в ягодах червоних.

Вона, мов той дороговказ
До волі вказує маршрути,
Бо ворог сунеться на нас,
Бо ще війни триває час,
Бо це – немислимо забути.

© Леонід Вархоляк, 2015 р.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 363

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Руслан Деркач

Правдиво та зворушливо.

2018-11-04 19:22:06

Наталия Самборская

Я повністю з Вами згодна. Наш народ ніколи нічого не забуває. Ще прийде час розплати всім лиходіям за їх провини. А для провин не існує сроків давності. Вірш незвичайно
змістовний, правдивий, проникає до самих глибин душі. Дякую за талант і прекрасну душу.
Яка ж бо красива душею Ваша мати, яка народила такого СИНА.

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2016-02-27 16:29:42

Леон Вархоляк

Щиро дякую вам за такі теплі слова!

2016-02-27 20:08:58

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений