Нет статуса

Автор: Леон Вархоляк
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2016-02-19 10:20:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Осіння буря

За амбразурою вікна
Ридає осінь.
Його нескі́нчена війна
Триває досі.

Роки́ минулії не мед
І сиві скроні.
Та пам’ятають кулемет
Міцні долоні.

Звільняє пам’яті полон
Подій намисто
Де проти сотні – батальйон
Енкаведистів,

Де кулі рвали на шматки
Відлуння бою,
Де ситі сталінські вовки
Лежали гноєм,

Бо їм пощади не було:
Сікли до краю.
Кого війною опекло́:
Жалю́ не має...

Зникають марева боїв
Із риком лева:
Когорта збурених вітрів
Лама дерева,

Ліси згинаючи навпі́л
Супроти шерсті,
Лиш дуб уперся наче віл
На перехресті.

Гартує праведная лють
Його осердя:
У нім немає ні жалю́,
Ні милосердя.

Його негода не зляка,
Не про́ймуть бурі.
Немов старого вояка
У амбразурі.

І сотник дивиться на світ,
А світ у кро́ві:
Там часу про́йденого слід
Зрива покрови,

Там бита кулями рілля
Хрестами квітне
І машингве́рами земля
Іще вагітна.

Уже пере́йми почали́сь
На східнім боці:
Чи загуркоче мов колись
У новім році?

Невже напише майбуття
Старі картини
І будуть рватися життя
Як павутиння?

Закрила відповідь імла
Своїм плюма́жем:
Негода вітряна і зла
Про це не скаже,

Не чути істини з небес
Між гул потопу,
Бо небо вти́снуло себе
В земні окопи.

Над ними – ке́тяги калин
Червоно-чорні:
Останні по́лиски жарин
В зимовім го́рні.

А він бажав би весняні́
Побачить ро́ки,
Щоб відродилися на пні
Сади високі,

Щоб квіти вибілили скрізь
Яри похмурі...
Та лиховісно стогне ліс
В осінній бурі:

Там лють пагі́нчиками б’є,
Нова́, не сива
І честь старому віддає
Невпинна злива,

Що зро́стить па́гони дубів
З міцним осе́рдям.
Без доброти до ворогів.
Без милосердя.


© Леонід Вархоляк, 2015 р.

История cоздания стихотворения:

На написання вірша надихнула історія Мирослава Симчича - легендарного командира УПА, під командуванням якого у
1945 році в бою під Космачем було знищено каральну дивізію НКВС разом з їх командиром, генерал-майором Миколою
Дрегачовим.

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 511

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Наталия Самборская

В свій час я навчалася в Тенополі в інституті, а жила деякий час у дуже хороших людей,
батькових друзів. Вони мені дуже багато правди розповіли про Західну Україну та війну.
Від них я дізналася і про енкаведистські провокації. З того часу я почала задумуватися над всім, що творилося в моїй любій Україні. Завдяки цим людям я стала справжнім патріотом. Вірш - вершина досконалості, а головне - ПРАВДИ! Дякую, що Ви є на порталі УПП.


Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2016-02-27 16:11:32

Леон Вархоляк

Дякую за високу оцінку! Радий, що ви так глибоко цікавитесь українською історією прагнучи розуміти суть і знати правду! Мій дід по лінії батька воював в УПА, а бабця по материнській лінії медсестрою радянської армії дійшла до Берліна (а до того, будучи мешканкою Черкаської області пережила голодомор, ледве вижила), тож я так би мовити "з перших уст" зню про ці події. Поважаю як ветеранів УПА так і справжніх (!) ветеранів радянської армії (регулярних військових частин). Як для бабці так і для діда ворогами гіршими за німців, останніми покидьками-мерзотниками, були члени НКВД і СМЕРШ. Таким самим є і моє ставлення до цих огидних нелюдів - маю надію, що настане час коли їх будуть відловлювати і садити без строку позовної давності, як і нацистських злочинців.

2016-02-27 19:35:57

АП О. Доброва, Т. Лавинюкової "Поет-Художник"

Бачу, що прийшов на портал УПП гарний справжній поет зі Львова. Вітаю тебе щиро, колего! Такі вірші - стануть надбанням порталу, допоможуть розсунути рамки уявлень про історію народу і її героїв. Досконалій формі - поважний зміст.

2016-02-22 14:36:06

Леон Вархоляк

Щиро дякую за приємний відгук!

2016-02-22 22:03:15

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений