Нет статуса

Автор: Леон Вархоляк
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2016-02-22 11:24:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я не хочу в Росію

" Огидні враження забуваються важко"
Марк Твен "Простаки за кордоном"

Я не хочу туди
Де озлоблений люд
Із чужої біди
Знавісніло регоче,
Де квітують сади
Та плодів не дають,
А у владі кати,
Що вбивати охочі.

Я не хочу у світ
Божевільних ідей
Де серця наче лід
Зненавúділи брата,
Де брехня наче мід
На устах у людей,
Де чекати не слід
Каяття супостата.

Я не хочу до вас
Хоч поріднені ми:
Родичатись не час
Як нещастя довкола.
Пролягли поміж нас
Хуртовини зими,
Їх вогня́ний пегас
Не розтопить ніколи.

Не розтопить повік
Бо не хочете знать
Ні історії віх,
Ні реалії часу.
Пропаганди потік
Буде вас напувать
І плодити калік
Отупілої маси.

Чи буде вороття?
Чи приїду ізнов?
Доки маю життя
Зарікатись не смію.
Тільки б мати знаття
Що припиниться кров
І піде в небуття
Озвіріла Росія.

А допоки, на жаль,
Розвелися мости
І у серці печаль
Як роз’ятрена рана:
Золота пектораль
Не з’єднає світи
Доки правди кришталь
Розбивають обмани.

© Леонід Вархоляк, 2014 р.

История cоздания стихотворения:

Відповідь на запрошення в гості від родичів з Росії, які піддалися впливу путінської пропаганди. На щастя після цього
вірша вони змінили своє мислення в кращу сторону.

2
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 511

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 13.
Щиро дякую за єдність думки.
2021-08-10 22:47:15
Браво!!

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
2021-08-10 12:02:05
Які ж вірні слова ви знайшли!
Люблю вас читати, Леоне. Шкода, що рідко до нас заходите.)
2021-08-10 10:37:08
Колись таки піде у небуття озвіріла росія... обов"язково піде. Хай щастить!
2020-12-11 17:28:11
Дякую! Сподіваємось на це
2020-12-25 23:31:26
2020-12-28 05:37:37
Ми з вами однодумці. Щиро дякую за вірш!
2020-12-11 11:25:11
Справді, ознайомившись з вашою творчістю можу впевнено сказати, що ми однодумці. Дуже радий, що зустрів вас на просторах УПП. Дякую навзаєм!
2020-12-11 15:43:10
2020-12-11 17:24:05
Хотів написати кілька слів, але не буду. Не люблю, коли не відповідають...
2018-10-14 19:09:31
З Днем народження! Хай щастить!
Я теж не хочу...
2016-09-14 21:25:19
З Днем народження!
2016-09-14 21:17:20
Нажаль, похвалитися тим, що зміг своїм родичам відкрити очі не можу... Вплив пропаганди по за конкуренцією!!! Імперські амбіції в крові...
2016-09-08 17:17:22
Читаю і отримую задоволення від кожного Вашого вірша. Вірно, чесно і талановито.
Я теж не хочу в Росію. Хочу бути вільною і незалежною. Дякую.

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
2016-02-27 15:49:15
Напевно після наших віршів нас туди і не пустять Хоча я й не горю бажанням опинитися на місці Сенцова.
2016-02-27 19:08:44
Я повністю з Вами згодна
2016-02-28 12:42:29
"Я не хочу до вас
Хоч поріднені ми:
Родичатись не час
Як нещастя довкола."
Сильно!
2016-02-24 13:46:04
Дякую!
2016-02-24 13:58:52
Вірш і насправді чудовий по змісту!!!
На жаль, але все саме так, як Ви написали...
Також маю родичів у тій країні.... Та сама історія....
2016-02-24 12:37:52
Добре, що хоч моїх родичів "відпустило" після багатьох логічних доводів і вірша (це при тому, що вони ще задовго до подій Майдану займали явно антипутінську "опозиційну" позицію - і на таких ввплинула кисельовщина). Бажаю вам успіхів у приведенні родичів до тями (якщо вони ще не "отямились", звичайно).
2016-02-24 12:55:51
На жаль ми перестали спілкуватись... З їхньої ініціативи...
Вони не захотіли мати родичів-бендерівців, які (на їх думку) навряд чи пройшли повз, коли на стовпах прибивали російськомовних дітей...
А щось доводити було нереально... Простіше моєму котові довести, що він єнот...
А останньою краплею в діалозі була фраза: "А мы думали, что у нас на Украине есть родственники....." Так що якось так....
2016-02-24 13:06:13
Шкода, звичайно. Тут з мого боку можна тільки поспівчувати... І скоріш за все співчувати потрібно не вам, а їм (ну, ви зрозуміли) . Щиро сподіваюся, що кремлівські ідеологи, що відповідальні за зомбування мільйонів людей (у т.ч. і ваших родичів) і причетні до розвалу родинних звязків - свого часу заплатять за це. Так, як ідеологи НСДАП:

Но знаю, настанет расплата
Как было во все времена:
Как немцы в году́ сорок пятом
Россия получит сполна.
2016-02-24 13:22:00
Так, Леоне, співчувати треба саме їм...
А розплата обов"язково буде... Такі речі не проходять безкарно...
Їх навіть земля не прийме, коли прийде час....
Вони вже зараз покриті тисячами материнських прокльонів тих, хто втратив своїх дітей на цій нікому не потрібній війні... Причому частина з них - це прокльони саме тих матерів, чиї діти повернулися з "відпустки" грузом 200... А прояснення в голові після такого саме собою виникає....
2016-02-24 13:30:53
Згідний з вами на 100%
2016-02-24 13:34:18
Все буде добре у нас у всіх!
Всьому свій час!!!
2016-02-24 13:41:16
Гарний вірш. Мені сподобався.
Творчої тобі наснаги, Леоне!
2016-02-24 12:33:19
Дякую!
2016-02-24 12:49:48
Дякую!
2016-02-24 12:49:52

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Гарна ця у вас альтернативна планета. Тільки боюся, що геть зледачіють люди та й вимруть, коли за них все роботи робитимуть. А вірш гарний. Дякую.
Рецензия от:
Федчук Евгений
2024-03-28 16:47:38
Все робимо во славу Божу, і дякуймо Йому за все, що маємо! Дякую за вірш! Слава Богу за все!
Рецензия от:
Валентина Леушина
2024-03-28 16:47:20
Війни все одно колись кінчаються, навіть, столітні. А далі продовжується життя. Маємо жити, щоб не допускати таких помилок, що коштують нам стількох життів. Дякую.
Рецензия от:
Федчук Евгений
2024-03-28 16:44:54
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.