Відповідь на запрошення в гості від родичів з Росії, які піддалися впливу путінської пропаганди. На щастя після цього вірша вони змінили своє мислення в кращу сторону.
2
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 511
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Читаю і отримую задоволення від кожного Вашого вірша. Вірно, чесно і талановито.
Я теж не хочу в Росію. Хочу бути вільною і незалежною. Дякую.
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Добре, що хоч моїх родичів "відпустило" після багатьох логічних доводів і вірша (це при тому, що вони ще задовго до подій Майдану займали явно антипутінську "опозиційну" позицію - і на таких ввплинула кисельовщина). Бажаю вам успіхів у приведенні родичів до тями (якщо вони ще не "отямились", звичайно).
На жаль ми перестали спілкуватись... З їхньої ініціативи...
Вони не захотіли мати родичів-бендерівців, які (на їх думку) навряд чи пройшли повз, коли на стовпах прибивали російськомовних дітей...
А щось доводити було нереально... Простіше моєму котові довести, що він єнот...
А останньою краплею в діалозі була фраза: "А мы думали, что у нас на Украине есть родственники....." Так що якось так....
Шкода, звичайно. Тут з мого боку можна тільки поспівчувати... І скоріш за все співчувати потрібно не вам, а їм (ну, ви зрозуміли) . Щиро сподіваюся, що кремлівські ідеологи, що відповідальні за зомбування мільйонів людей (у т.ч. і ваших родичів) і причетні до розвалу родинних звязків - свого часу заплатять за це. Так, як ідеологи НСДАП:
Но знаю, настанет расплата
Как было во все времена:
Как немцы в году́ сорок пятом
Россия получит сполна.
Так, Леоне, співчувати треба саме їм...
А розплата обов"язково буде... Такі речі не проходять безкарно...
Їх навіть земля не прийме, коли прийде час....
Вони вже зараз покриті тисячами материнських прокльонів тих, хто втратив своїх дітей на цій нікому не потрібній війні... Причому частина з них - це прокльони саме тих матерів, чиї діти повернулися з "відпустки" грузом 200... А прояснення в голові після такого саме собою виникає....
Війни все одно колись
кінчаються, навіть,
столітні. А далі
продовжується життя.
Маємо жити, щоб не
допускати таких помилок,
що коштують нам стількох
життів. Дякую.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.