Нет статуса

Автор: Леон Вархоляк
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-03-15 03:06:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ретроспектива

Я дивлю́ся бува в мину́леє:
У спеко́тного літа час,
Де в Росії з тобою бу́ли ми,
Де співали серця у нас,
Де з кохання думки́ шале́нились
Та у мріях літали ми.
А в повітрі – ширя́ла не́нависть
І несла аромат війни:
Непомітно, для всіх негадано,
Бо не бачив цього́ ніхто,
А вона – проникала в за́думи
І робила з людей істот.
Ми кружляли в танку́ романтики,
А вона – набиралась сил:
Про хохлів анекдоти-жа́ртики
Конверту́ючи у тротил.
Та сміялись удвох з тобою ми
На перині розкішних трав:
Там літали над нами Боїнги
І майбутнє ніхто не знав.
Там у поле ішли за квітами
І стріча́ли людей довкіл,
А невдовзі вони радітимуть
Над руїнами наших сіл.
Планували сюди ізно́ву ми
Приїжджати за роком рік,
Та нена́висть уже покро́вами
Накривала юрбу калік
Де плодила вона стерв’ятників
Ненаситних до бід і лих
Та строчи́ла, строчи́ла ватники
І мільйони вдягала в них...

Із вокзалу у час світання ми
Вирушали на рідний дім
І не знали, що це – воста́ннєє,
Не чекали, що гряне грім.
Утікали лана́ми-па́шами,
А позаду – роївся смог:
Там Росія скрипіла пащею
Не спіймавши у неї двох.

© Леонід Вархоляк, 2016 р.

История cоздания стихотворения:

Вірш адресований моїй дружині. Написаний під впливом спогадів про час проведений разом з нею в Росії у родичів. Час,
коли майже ніхто не міг і подумати, що буде війна, проте вже тоді напівприхована ненависть у російському суспільстві
готувала плацдарм для майбутньої відкритої агресії.

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 480

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 6.

Раиса Татаркова

Дуже сподобався вірш і за змістом, і за формою. Дякую.

2020-12-11 11:22:21

Леон Вархоляк

Вдячний за ваш відгук! Приємно, що вам сподобалось

2020-12-11 15:37:49

Серж Тютюнник

Аплодую стоячи!!!!!!!!!! По-перше, написано дуже сильно, а по-друге, тіж самі емоції переживав неодноразово починаючи з вісімдесятих років, буваючи на москальщині по роботі... Браво, Леон!!!

2016-09-08 17:07:05

Осычанка

Добре!

2016-07-09 23:14:07

Осычанка

шаленіли, утікали

2016-07-09 23:14:50

Леон Вархоляк

Дякую за пораду! І як я міг таке пропустити: "уїкали" аж соромно. Виправив А на рахунок еративу "шаленились" - я висловив свою думку щодо цього у відповіді на попередню рецензію, тож не буду повторюватися... Приємно, що хоч хтось читає мої вірші після мого тривалого "зникнення" з порталу, я думав, про мене давно забули (певний час у моєму житті відбувалися певні події через які було не до поезії (точніше, вірші писав, але "злі" і не для широкого загалу)). Дякую за те, що завітали і за коментар

2016-07-24 02:07:59

Осычанка

Ви пишите дуже гарно..От тільки -моя порада...трішки компактніше потрвібно..повспівчувайте читачу..він - читач - не прихильник довгих текстів ))

2016-07-24 13:47:06

Сосед

Сподобалось. Взагалі- нічого. Але таке ось "минулеє", "шаленились"... т.і. ріже слух. Або "русізми", або помилки.... (без образ) Щаси вам. Дякую

2016-07-09 23:09:32

Леон Вархоляк

Та які там обра́зи: рецензії для того й існують, щоб поради давати. Тож дякую за зауваження. Проте я з ним не можу погодитись, оскільки маю власний погляд на це )) Зокрема, слово «минулеє» - хоч і рідко вживана, але все ж літературна форма слова «минуле» неодноразово використана класиками. Наприклад:
Я згадую минулеє життя,
Спокійно, та без радості, без туги…
Іван Франко
А на рахунок слова «шаленились» – це свідома видозміна мною орфографічної форми слова «шаленіли» для досягнення певної мети у вірші (в даному випадку протиставлення емоційних станів): літературний прийом відомий за назвою ератив. Згідний, що зловживати ним не варто, проте в даному випадку не зміг обійтися без нього. Як приклад свідомого вживання еративу класиком, можна згадати вірш Євгена Євтушенко "Идут белые снеги", який так і починається:
Идут белые снеги,
как по нитке скользя…
Жить и жить бы на свете,
да, наверно, нельзя.
Звісно, Євтушенко знав, що форма множини російського слова «снег» звучить як «снега», а не «снеги», проте використав ератив. До цього прийому вдався і я (чи не вдруге в житті), гадаю, що маю на це право, адже слово не було спотворене до невпізнання і кожен зрозумів, що я мав на увазі.

2016-07-24 01:59:45

Валентина Леушина

Так, Леоне, наше минуле і наше коріння песперечно тісно пов'язане з Росією, і занадто боляче стає, коли саме рідні люди не розуміють один одного...настільки зомбовані їхні мізки, що неможливо нічого довести...дуже великі психологічні травми отримують люди через ці непорозуміння ,сама пройшла через ці жорнова...

2016-03-15 11:43:01

Леон Вархоляк

Співчуваю вам, нерозуміння з боку родичів дійсно сильно ранять душу. Щоправда, мої родичі прийшли до тями (бо й до того були людьми мислячими і "опозиціонерами" - просто на певний час опинилися в інформаційному вакуумі). Що ж до змісту вірша, то в ньому я в першу чергу хотів передати напівсвідоме передчуття війни в суспільстві (ще у 2003 році поліція в Росії називала мою майбутню дружину "ты бЕндеровка, хуже шахидки" тільки через те, що в неї львівська прописка). А в 2013 році ненависть уже повсюди "ширяла в повітрі" майже непомітна, але відчутна на рівні підсвідомості. Про це й написав...

2016-03-15 21:21:38

Валентина Леушина

Дуже боляче, коли пезпідставні обвинувачення ллються на голови нам, але я пишаюся, що я бандерівка, а не москалька! Тепер видно хто з нас фашисти, як вони називали нас...

2016-03-16 13:45:38

Альгиз

Добре! Мені сподобалось!
А помилки знайдуть інші, хто розуміється на правилах.))

2016-03-15 11:31:22

Леон Вархоляк

Дякую, Альгіз! А на рахунок помилок, щиро кажу вам: не стидайтеся говорити про них, якщо побачили. На даний момент я переконаний, що ваша критика - конструктивна і по суті. Он сьогодні у моєму вірші "Optimistique moi" Сколибог Олег знайшов помилку, і дійсно помилка була (3 рази підряд вжив слово "клопіт" - я виправив це і дуже йому вдячний: вірш став кращим. З чимось я можу і не погодитись - це моє право, але вислухати ваші зауваження завжди готовий. Можете написати мені особистим повідомленням, якщо я допустив якийсь серйозний "прокол".

2016-03-15 21:09:43

Альгиз

Я погано розумію правила української мови, наголоси , то що...тому я лише читаю вірші українською. Коли не знаєш правильного наголосу, то і ритм не можеш почути.
Не ображайтесь на мене) Я прийду до вас, до інших віршів, російськомовних. От тоді....

2016-03-15 21:59:47

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений