Автор: Камертон
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-04-02 15:41:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Козак люльку загубив,
Кінь його – підкову.
Наче горя пригубив,
На прикмету хвору.
Ти, хлопчина, не журись,
Грай на кобзі зично!
І до праці становись,
Як для тебе звично.
Тіло силою співає,
Голова – думками.
Забобони подолаєм
Мужніми руками.
Щастя буде парубкам,
А коням підкови!
Розбудуєш собі сам,
Долю козакову.
История cоздания стихотворения:
Незважаючи на ситуацію , що сталася за час війни, в вашій ніжній та ємній душевного тепла,ДУШІ стільки любові до природи, що вона охоплює все навколишнє середовище. І це цікаво відтворено у вашому творі! Дякую ! |
Рецензия от: Артур Сивий 2024-03-29 12:18:29 |
Какой же это анекдот? Красивый, по наследству рот! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 12:16:41 |
Любовь бывает одинока, И кажется что жизнь жестока. Проходит всё, как ветер, мимо, Я в этой жизни нелюбима! p.s. Зато свободна от вранья, Есть шанс, что влюбятся в тебя! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 12:14:18 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |