Нет статуса

Автор: Валентина Спицкая Голубниченко
Тема:Мистическая проза
Опубликовано: 2021-11-30 23:28:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

НАЙЩАСЛИВІШИЙ ДЕНЬ

                                            Кожним із нас управляє космос.
                                            Це явище люди назвали Богом.
                                            Хто управляє Богом? Закон фізики.
                                            Бог може все. Хибне  ствердження.
                                            Бог не може зупинити час, бо він сам і є час.
                                            Він не може зупинити себе.
                                            Час лікує і вбиває.
                                            Час створює і руйнує.
                                            Час – це добро і зло невід’ємне
                                            одне від одного.
                                            Час – це вічний двигун,
                                            створений самим собою.

             Мій найщасливіший день у житті – день моєї смерті.

             За місяць до того, як прозвучали ці слова.
Розіграш лотерей був у розпалі, коли із зали донісся радісний вигук. На сцену піднялася жінка із сяючими від щастя очима. Не всякому, і не кожного
дня вдається виграти мільйон доларів.
– Представтеся, будь ласка, – ведучий запросив жінку до мікрофону.
– Мене звуть Ангеліна, і сьогодні мій найщасливіший день.
– Ви справді вважаєте, що сьогоднішній день – найщасливіший у Вашому житті? – спитав ведучий.
– Так, – весело відповіла Ангеліна.
– Хотіли б ви залишитись у цьому дні на все життя? – задав ведучий дивне запитання.

Голоси у залі стишилися.
Ангеліна здивовано запитала:
– Як це?
– Ви завжди будете прокидатися сьогодні, і для Вас не існуватиме іншого життя. Як Вам таке щастя?.. Кожного дня вигравати мільйон. Ось, візьміть
цей маленький пристрій, укажіть на ньому сьогоднішню дату.
Жінка подивилася на натовп у залі, сподіваючись побачити усмішки, але лиця у всіх були, наче у музеї воскових фігур. Захотілося якнайшвидше піти
звідси.

– Я не знаю… треба подумати… А якщо я не вкажу ніякої дати? – промовила Ангеліна.
– Тоді Ви не отримаєте гроші.
– Навіть так?..
Вона замислилася.
– Скільки я маю часу на роздуми?
– Ви можете не поспішати, у Вас цілий місяць. Наступного місяця, цього ж числа ми знову всі зберемося тут, і на пристрої повинна стояти дата, яку Ви
виберете.
– А гроші я отримаю теж через місяць?
– Так.

Місяць добігав кінця… Ангеліна все не могла визначитись із найщасливішим днем. «Якщо я виберу той день, коли виграла гроші, то витрачати їх зможу
тільки того ж дня… І що я встигну купити? І що ж це за щастя, коли й не порадієш як слід, бо спати треба лягати?..
У дитинстві теж були щасливі дні, але це зовсім не варіант. Можливо, вибрати той день, коли ми побралися з чоловіком?.. Але тоді я ніколи не побачу
своєї доньки».
Тієї ж миті нахлинули спогади народження доньки. «Звісно, це і є найщасливіший день у моєму житті!.. Але… народжувати кожного дня… не дуже
весело. А може, відмітити якусь дату із майбутнього?.. Ні, це ще гірше: хтозна, що там, у майбутньому».

Телефонний дзвінок відволік Ангеліну від думок. Дзвонили з лікарні. Її донька попала в автокатастрофу. Через декілька хвилин Ангеліна вже
розмовляла з лікарем, який без прикрас розповів про важкий стан дівчини.
– Тепер Ви розумієте, чому ми безсилі щось зробити? Якби тільки один орган, а так – аж три!.. і терміново. Де їх узяти?.. Залишилися лічені хвилини.

Ангеліна сиділа на стільці вбита горем, не могла й слова вимовити. Раптом рішуче підняла голову, видно, що вона прийняла якесь рішення. Склавши
долоні перед собою, наче в молитві, вона благала:
– Протримайте її ще хоч півгодини, я скоро повернуся, обов’язково повернуся… Дуже Вас прошу.

Не пройшло й півгодини як розчервоніла Ангеліна вбігла до кабінету. Поклала на стіл перед лікарем два конверти та маленький пристрій із запискою.
– У записці адреса. Доставте, будь ласка, цей пристрій за цією адресою через два дні. Це дуже важливо.
– Якщо це для Вас так важливо, то звісно… А це що за листи?

Лікар вийняв із одного конверта лист паперу і перескакуючи через фрази, пробіг очима по написаному:
– Заповіт… я… передсмертна воля… у разі моєї смерті заповідаю мої внутрішні органи для трансплантації моїй доньці…
У кабінеті роздався постріл. Сказати, що лікар дуже здивувався, то ні. Він добре володів собою, адже він лікар. Схопивши трубку телефону, він
наказав терміново готувати дівчину до операції.

Через два дні незнайомець, під прицілом не дуже привітних поглядів відвідувачів клубу, піднявся на сцену і подав ведучому пристрій і конверт.
Ведучий довго і задумливо дивився на пристрій, потім прочитав уголос:
– «Я вибираю ВІЧНІСТЬ».

У листі був заповіт на ім’я доньки Ангеліни на суму мільйон доларів.

История cоздания стихотворения:

2

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 139

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Анатолий Шевченко

Зачитался...

2022-02-20 21:18:44

Валентина Спицкая Голубниченко

2022-02-22 01:35:52

Анатолий Шевченко

2022-02-22 06:21:45

Артур Сиренко

Вражаючий текст............

2022-02-19 00:19:58

Валентина Спицкая Голубниченко

Дякую, Артур.

2022-02-20 21:03:02

Эдуард Неганов

Спасибо, Валентина, за публикацию! Прочитал с интересом!

2022-01-02 16:57:23

Валентина Спицкая Голубниченко

Вам спасибо, Эдуард, за добрые слова.

2022-01-04 23:04:49

Эдуард Неганов

2022-01-05 13:16:02

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений