Автор: Ольга Калина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-10-17 21:18:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

До Широкої Руди

Простяглось полотно тут із квітів,
На цім березі квітне весна.
Наймиліша для мене у світі
Рідна серцю моя сторона.

Я іду тут де трави високі,
Де ставочок - Широка Руда.
Тут фіалки цвітуть синьоокі
І на греблю схилилась верба.

Милуватись я стану водою,
Подивлюся як хвилі біжать
І почую як явір з вербою
Розказати новини спішать.

Розмовляти я буду з вербою,
Що спустила гілля до води.
Й поділюся своєю журбою:
Що так рідко приходжу сюди.

А хотілося б як найчастіше
Берегами ставочка пройтись,
Щоб ставало на серці тепліше
Й душа з радістю линула вись.

История cоздания стихотворения: