Автор: Ольга Калина
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2019-04-11 20:08:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Під Крутами

Кра́пали бурульки з стріхи над дверима,
А старенька мати виглядала сина.
Водиця по шибці із вікна стікала.
Звідки виглядати, то вона не знала.

- Не вій, вітре, в полі і не гни берізку,
Принеси  від сина хоча б якусь звістку.
Роки неспокійні: скрізь війна, розруха..
Вітер все гуляє, стареньку не слуха,

Бо не знає бідний, як те говорити -
Краще вже старенькій надію лишити.
В широкій долині, де станція Крути,
Рідний син загинув – вже не повернути.

Хлопці молоденькі: учні, гімназисти
В бій ступили сміло, клятих б’ють чекістів.
Вийшли боронити молоду державу
І, хоча ще діти, билися на славу.

За Вкраїну-Неньку і свою Свободу,
За Дух український вільного народу.
Хоч сили нерівні (десь разів у десять),
Билися відважно у страшну негоду.

П’ять годин стріляли по них безупинно  -
Не один в долині там боєць загинув.
Кра́пали бурульки з стріхи над дверима,
А старенька мати все чекала сина..

История cоздания стихотворения: