ОС-01, Валентина Гришко
/ АП Рецензії /
Основний склад
/ АП Рецензії /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 2251 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Нет статуса

Автор: Ольга Калина
Тема: Стихи о войне
Опубликовано: 2019-08-26 07:33:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Боцман (Шмирін Сергій Васильович)

Шмирін Сергій Васильович ( «Боцман»)

(25 липня 1972р – 25 серпня 2017р)
місто Житомир
Сержант, розвідник-корегувальник 26-ї  артилерійської бригади.
23 серпня 2017 р. на позиції в районі селища Троїцьке (Попаснянського району, Луганської
області) загострилися хвороби, набуті в зоні АТО. Був евакуйований до військового шпиталю
Харкова, де 25 серпня 2017 р. помер від поліорганної недостатності.
Місце поховання: м. Житомир, Корбутівське кладовище.



Коли родина у Житомир
Приїхала на пмп,
Для хлопця місто незнайоме
І він тривоживсь через це.

Він тут навчався, був спортсменом,
Призером конкурсів, змагань,
Був необділений талантом
І хист він мав щей до навчань.

Він тут зустрів своє кохання
І одружився, мав сім’ю,
Проте пішов вже без вагання
Вітчизну боронить свою.   

В нас Україну захищати  -
Обов’язок чоловіків.
Він був за батька і за брата
Для наших мужніх вояків.

Відважний і в бою сміливий,
Бійцям порадити умів,
Про інших піклувавсь – дбайливий,
Повагу мав товаришів.

Солдат Сергій був справжній воїн
І « Боцман» - мав він позивний.
Став в чотирнадцятім до зброї
Й три роки на передовій.

Було в бійця кілька поранень,
Відпочивати ж не хотів.
Потроху гоїлися рани,
Проте себе він не жалів.

Здав організм, забракло сили.
Змішалось все: війна, роки.
Його хвороби підкосили,
Поранення дались взнаки.

Рідня за нього вся молилась
І хвилювалися бійці.
Така вже доля їм судилась -
У діток сльози на лиці.

Сумують діти і їх мати –
Без батька світ уже не той.
Пішов Вітчизну захищати.
Пишайтесь, діти! Він – Герой!

История cоздания стихотворения:

1
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 97

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.
Спасибо, Ольга! До слёз обидно терять наших лучших ребят...
2020-02-13 19:40:01
Щиро дякую за відгук!
2020-02-13 19:57:31
Оля, Ви - велика молодчинка тому, що написали вже цілу серію віршів - Пам*ять про наших загиблих Захисників України, які віддали свої життя за нас - громадян України, захищаючи нас від агресора сусіда! Пару років тому, до мене звернулась Оксана Василівна і попросила написати вірш про загиблого Буковинця на Сході України. Скажу відверто, що це дуже тяжка праця, писати вірш-Пам*ять! По перше треба було мені через знайомих взнати історію родини, взнати все про загиблого бійця і коли я це все взнала, те як його мама не може прийти до тями ще й досі після смерті сина, те, що в ньогно лишились малесенькі діточки ітп. я дома дуже сильно переживала і плакала, коли писала вірш - Пам*ять про загиблого Героя Підгір*я - буковинця.
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48307&poem=256196
Після цього вірша, я не можу писати на цю тему тому, що при написанні таких віршів дуже сильно переживаю:((...
2020-02-12 13:17:44
Я коли пишу такі вірші, то спочатку шукаю всю інформацію, яка тільки є в інтернеті. Це і "Книга пам"яті загиблих в АТО", ВІКІПЕНДІЯ, відео на Ютубі, статті і замітки місцевої преси, все що можна знайти про цього бійця. Потім, все це уважно передивляюсь, перечитую і шукаю: за що можна зачіпитися, щоб почати писати вірш. Дуже часто трапляється так, що зовсім нічого, ніякої інформації ніде немає, тільки дата народження і смерті, звідки родом і в якій військовій частині служив. Більше нічого.. Тоді важко писати, бо не знаєш: з чого почати. А почала писати тоді, коли я виставила вірш про нашу дитину, а Оксана Федишин забрала цей вірш в багатотомник " Небесна Гвардія"і ще мене перебрала, що з нашої області про загиблих ніхто не пише , а їй приходиться просити авторів з інших областей.. Те видання багатотомника припинилось, а я вірші продовжила писати, бо це наш синок, а це - сусідський, який виріс на моїх очах, а це- друг нашого синка, з яким він ділив армійські будні.. А такі вірші потрібно писати. Вони викликають сльози.. Але це разом зі слізьми болю, йдуть і приємні сльози, які викликані тим, що твою дитину не забули, що не всім плювати на твоє горе, що хтось її згадав, що хтось тебе підтримує, співчуває і розділяє твоє горе..
2020-02-13 19:30:31

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Замечательно! Руслан))) Каждый выбирает свой путь...
Рецензия от: Галина Бродская
2020-08-05 13:44:51
Это наша ситуация... 16 лет назад... Юля( моя дочка) только родила Аришу( внучку) я пришла проведывать в роддом... а моя мама- была дома... вот и позвонили в дверь 2 женщины... вот так представились... пока одна маме предлагала и бесплатные лекарства... на будущее... и много ещё разного... другая шарила по квартире... Понравилось! Хорошо написали... Руслан))) Конечно неприятная ситуация... но все живы остались... и Слава Богу! Всего-всего доброго!!!
Рецензия от: Галина Бродская
2020-08-05 13:43:18
Отличное ироническое стихотворение, Серж! Понравилось! Хорошего дня и удач! С улыбкой☺👍&# 127867;🍻🍻
Рецензия от: Сергей Андрейченко
2020-08-05 13:37:56
На форуме обсуждают
Коли я чую, що "Украіне нужен мір", пригадуються мені страшні часи Батуринської трагедії.
Був там такий собі полковник Ніс, який так бажа(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-05 12:19:48
Александр Конюк
Хватит тихой Благотворительности, теперь она будет Громкой, потому что люмпен до сих пор его считает вором и барыгой.
Ну, избирател(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-05 11:00:55
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.