Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2019-09-19 20:58:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Жабенко Юрій Леонідович
( 12.01.1994р.н. - 08.08.2014р.)
Брусилів Житомирської області.
Солдат 26-ї артилерійської бригади
Загинув 8 серпня 2014 року під час обстрілу військової частини
біля м. Амвросіївка Донецької області.
Похоронений в селищі Брусилів,
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Був Юрій старшим у сім’ї,
А із батьків - одна лиш мати.
Він шанував, любив її,
Завжди хотів допомагати.
Не просто було їй одній
На ноги діток піднімати:
Дівчатка дуже ще малі,
Не виріс ще і Юрин братик.
Не стало рано татуся,
То ж Юрій взяв на свої плечі,
З початку і аж до кінця,
Відповідальність за малечу.
Він мріяв швидко підрости,
Щоб вже самому заробляти,
Щоб гарні гроші в дім нести,
Господарем хорошим стати.
І після школи він учивсь
На водія і машиніста,
Та й автослюсарем трудивсь
І був той шлях його тернистим.
Непрохана прийшла війна
І мріям збутись не судилось.
У вир подій тягла вона -
На сході перша кров пролилась.
Військовий досвід хлопець мав,
Бо відслужив на той час в війську,
На захист Батьківщини став
І поважав людей армійських.
Бійці попали під обстріл,
Безжально ворог бив із градів.
Наш Юра у бою поліг –
Спасти – зусилля були марні.
Його надії не збулись,
Хоча робив усе для цього.
Про все, що мріяв він колись,
Родина зробить задля нього.
История cоздания стихотворения:
Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Таісія, творчого натхнення. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:06:39 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |