ОС-01, Валентина Гришко (завершено)
/ АП Рецензії /
НАРИСУЙ СЛОВОМ
/ АП Проба пера /
КОНКУРС!
/ АП Проба пера /
Основний склад
/ АП Рецензії /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 2207 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Нет статуса

Автор: Ольга Калина
Тема: Стихи о войне
Опубликовано: 2019-09-19 21:01:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Він мріяв бути офіцером ( Шевченко Олексій Володимирович)

Шевченко Олексій Володимирович
( 12.02.1988р.н – 19.06. 2914р.) № 184
Левків житомирського району Житомирської області
Старший солдат, розвідник-кулеметник 95-ї окремої
аеромобільної бригади
Загинув 19 червня 2014 р. у бою під Красним Лиманом
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)




Він мріяв про кар’єру офіцера,
Військовим бути змалечку хотів.
Проте тоді не знав, що незабаром
На Сході буде бити ворогів.

Позаду залишились вуз і школа,
І служба у підрозділі « Грифон».
Спортивну мав статуру він, відколи
Почав в команді грати у футбол.

З амрестлінгу він їздив на змагання
І був призером в них не раз.
У рідному селі почав навчання
Для діток з волейболу в вільний час.

Пишались у Левкові односельці
Цим гарним, добрим, щирим юнаком,
Було для всіх відкрите в нього серце -
Тож став він мужнім, справжнім козаком.

І вже коли позвала Україна,
Був першим з тих, які пішли на схід.
Позаду залишалася родина -
Попереду був ворог – той «сусід».

На завданні, як рушили з Лиману,
Відбити міст над Сіверським Дінцем,
Отримав Олексій смертельну рану -
І небеса поповнились бійцем.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 163

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.
Світла і Вічна Пам`ять! Герої не вмирають!
2020-01-03 12:30:50
2020-07-29 16:32:33

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Клякса Шатровского - словно Квадрат Малевича!

Чем дальше в лес, тем больше дров,
Назад идти уж боли нет терпения.
И я меж ив и сосен все ж склонясь,
Свой ум и разум предаю забвению...
Молясь: приди, приди мой свет,
Дорога из лесу домой, моё спасение....

Прекрасно сложено о ситуации творческого откровения, Владимир.
СпасиБо!
Рецензия от: Краб
2020-08-06 21:15:15
Учить довольствоваться малым, а для себя наоборот...

Какому же богу они молятся?

Актуально!
Рецензия от: Бондаренко Николай
2020-08-06 21:13:25
Прекрасное, мудрое стмхотворение! Спасибо.
Удачи и вдохновения!
Рецензия от: Денисова Елена
2020-08-06 21:10:37
На форуме обсуждают
#файне козацтво#
Під час походів запорізькі козаки уникали пияцтва, бо тоді будь-кого п’яного кошовий отаман негайно викидав за борт човна.

Запор(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-06 19:19:26
Павло Бондаренко
И снова "исторический "ликбез".
Тем, кто не жил в СССР, этой фотографии не понять. Снимок сделан киевлянином Валер(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-06 19:18:32
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.