Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2019-09-21 17:24:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Підходить осінь

Вступають так поважно й величаво
Мої літа у осінь затяжну,
А я очима все шукаю в травах
Давно минулу молодість свою.

Її десь я недбало загубила –
Вважала, що на все ще маю час.
Та доля мені вибір не лишила -
Життєвих сил потратила запас.

Куди літа поне́слись молодії?! -
Як коні скакунами пронеслись.
І залишилися на згадку мрії
Оті, якими марила колись.

Візьму я мрії вкупу позбираю,
У жмуток, в оберемок пов’яжу,
Надалі, що робити з ними маю?! -
Мабуть, з літами в осінь понесу.

Я подарую мрії листопа́ду,
Нехай кружляє їх в своїм танку́,
А я тихесенько піду позаду –
Сама проклала стежечку таку.

История cоздания стихотворения: