Автор: Ольга Калина
Тема:Песни
Опубликовано: 2019-11-04 18:48:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
(слова до пісні)
Опало листя у саду,
А я сюди як вперше йду,
Загублений шукати слід,
Хоча пройшло вже стільки літ.
Приспів:
Хоч близько ходиш - та чужий,
Хоч поряд ти, але не мій.
Моє кохання і журба -
Ковток води із джерела.
І лине в спомин навпростець,
Із юності той вітерець,
Що нас в садочку пригортав,
Коли нам соловей співав.
Приспів:
Хоч близько ходиш - та чужий,
Хоч поряд ти, але не мій.
Моє кохання і журба -
Ковток води із джерела.
В той час в саду цвіла весна
І нам кохання принесла.
Пронесла я через роки
В душі квітучії садки.
Приспів:
Хоч близько ходиш - та чужий,
Хоч поряд ти, але не мій.
Моє кохання і журба -
Ковток води із джерела.
Донизу падає й летить,
І під ногами шелестить,
Опале листя у траві..
Я дні проводжу у журбі.
Приспів:
Хоч близько ходиш - та чужий,
Хоч поряд ти, але не мій.
Моє кохання і журба -
Ковток води із джерела.
История cоздания стихотворения:
Один, услышав,
утвердился... Другой, напротив, обозлился,- Их, к сожаленью, большинство... Иисус собрать детей стремился, А сатана над Ним глумился, Распространяя ложь и зло!.. Так и сегодня происходит. Не научился мир любви!.. Святую Истину находит Душою кроткий в эти дни! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-29 07:39:50 |
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |