24 лютого - 1 березня 2020 р. - Масляна
ФИНАЛ. ГОЛОСОВАНИЕ
На рецензию-16: Роман Орлов
Мем 5 - "Продай собаку - заплати за газ"
КОНКУРС ЗИМНЯЯ МОЗАИКА
Сейчас на сайте 1551 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Нет статуса

Автор: Ольга Калина
Тема: Автобиография
Опубликовано: 2019-12-29 21:50:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Сповідь в поминальні дні

Пішло на небо більше, ніж лишилось –
На тому світі майже вся сім’я.
Удвох ми із сестрою залишились
І батьківське спустошене подвір’я.

Не знаю я:  за ким найбільш сумую,
За ким серденько рветься на шматки.
Ночами плачу, та ніхто не чує -
На серце не наклеїти латки.

Не заживуть ніяк душевні рани,
Що доля так підступно піднесла.
Ішли з життя по черзі дуже рано,
А я за вас боролась, як могла.

Пішла бабуся, братова дитина,
А потім – молодою ще сестра.
Погрузла в пересудах вся родина
І чорна смуга далі все брела.

Та я уперто долі не здавалась:
Крізь перепони по дорозі йшла.
Дітей сестри ростити намагалась,
Бо як же залишити їх могла?!

Чим далі в ліс, тим більше дров рубалось -
Пішов мій старший брат за ними вслід.
А в матінки серденько розривалось:
За що така біда і чий цей гріх?!

Розбило горе, знищило матусю -
Душа її понеслась в небеса.
-До кого ж я, рідненька, притулюся,
Й пораджусь з ким, як підійде сльоза?

Найбільше горе спереду чекало:
Загинув на війні сестри синок -
Дитя, якому літ було так мало,
Героєм став, полинув до хмарок.

Біда страшнено каменем давило,
А в пересудах геть потмаривсь світ.
В дім горе знову стежечку стелило –
Не витримав мій батенько і зліг.

Ізнову смерть постукала у двері,
Прийшлося тата свого хоронить.
Не викласти те горе на папері,
З яким прийшлося в цьому світі жить.

Наперекір, я долі не здаюся:
Де плакати потрібно, я держусь,
Та в світ поезії прекрасний мчуся
Й розраду в нім знаходжу я, чомусь.

История cоздания стихотворения:

1
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 51

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Не выношу Людей.
Порой - я знаю,
у всех свои проблемы,
как и у меня, - но я
так устала, правда.

Пытаться понять,
идти на уступки,
смотреть на вещи,
которые меня раздражают

Это тоже ее стихо. она была несчастна по своей природе. Ей не хватало любви, любви к ней как к человеку, ребенку, собаке... Ее любили как вещь
Рецензия от: наталия остапенко
2020-02-24 16:22:27
Красиво...
Счастья Вам...
Рецензия от: Елена Максимова
2020-02-24 16:21:40
Что ж захочет показать
Он на 3-й День рожденья?
Надо малость подождать!
Только, вот, есть опасенье,
Что мальчонку к 3-м годам
Говорить уже научат,
И ответит вдруг гостям
3-х-этажным словом внучек...

Юра, супер!)))
Рецензия от: татьяна из киева
2020-02-24 15:59:55
На форуме обсуждают
💙💛
24 лютого – Лелечини. З Святом,Українці!

Свято тотемного птаха українців. Вважають, що з цього дня птахи починають свій політ (...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-02-24 13:16:28
💙💛Навколо тільки й розмов про млинці! Та, хотіли б нагадати, що для української традиції більш характерною стравою у цей тиждень є вар(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-02-24 13:15:24
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.