Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2020-02-10 23:43:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Байраки

Природа дивна, чарівна:
Діброви та байраки.
Трава висока, запашна,
А в ній розбиті танки...

Ще поряд квітне звіробій,
Чебрець із деревієм.
Встиг зарости уже пирій,
Та згадка сумом віє.

Це хлопці тут держали бій,
Важкий бій з ворогами.
Цей клаптичок землі вже свій -
Відбитий нашими синами.

Нові тут риють бліндажі
І  шанці, і щілини.
Лоскоче щемно на душі -
Їм хочеться в родини.

Найгірше, мабуть, на війні,
Коли ти щось чекаєш.
Ту канонаду вдалині
Уперто не сприймаєш.

Тут страху смерті вже нема -
Настала ейфорія.
Усіх поглинула війна -
Держись тепер, Росіє.

Не віддамо тобі землі,
І навіть не надійся.
Ти, вражий іроде, в Кремлі
Сиди, тремти і бійся.

Ми до кінця на цій війні.
За нами Перемога!
Бо наша воля у ціні,
І воля ця від Бога.

История cоздания стихотворения: