Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2020-02-11 15:43:25
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дивися, мамо

Матусю рідна, подивися.
Ось татко наш.. Портрет тут є.
Скоріш іди і посміхнися,
Протри від сліз лице своє.

Ти бачиш, він який красивий
І  молодий, такий як був.
Татусь -  високий, дуже сильний,
На руки брав - я не забув.

До мене щиро посміхався,
Високо вгору підкидав.
Тоді я зовсім не боявся.
" Рости щасливим" - так казав.

Ми з ним ходили на рибалку
І грали разом у футбол.
Він вчив мене, щоб я ще змалку,
В ворота міг забити гол.

Портрет ось тут висить на стенді,
На довжилезній цій стіні.
Поставлю я йому троянди,
Тож посміхнеться він мені.

Попросимо, щоб йшов додому.
Боюсь, що потім не знайду.
Нехай візьме мене за руку
І в перший клас я з ним піду.

Чого ж ти плачеш, люба мамо?
Ти бачиш: тата я знайшов.
- Пішли додому, татку, з нами,
По тебе я сюди прийшов.

История cоздания стихотворения: