Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2020-04-07 12:30:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Проживаю на вулиці сина.
Він недавно на Сході загинув
І пішов навіки в небуття -
Молоде обірвалось життя..
Тут хатів вже не так і багато,
На горбочку стоїть його хата.
Поселилась в тій хаті сестра,
Метушиться мала дітвора.
Біля хати вишневий садочок,
А внизу є маленький ставочок.
Все на ранок вкриває росою
Ну а серце стискає сльозою.
Я приречена вік свій тужити,
Бо йому б тільки жити і жити.
Перервалось життя молоде..
Де його відшукати? Ну, де?
Плаче ридма, ридає родина -
Назавжди залишила дитини.
Ти полинув удаль, в небеса,
Де хмаринки важкі, як сльоза,
А вночі там з’являються зорі..
Як же важко змиритись з цим горем.
Лиш ім’я залишилось від сина..
Ой, чому ж він так рано загинув?
История cоздания стихотворения:
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |