Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2020-05-05 11:28:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Не просто

Як нам пережити святкові години
У дні поминальні важкі.
Стискається серце від втрати дитини
Як чуєш промови сумні.

Не було в дитини ні щастя, ні долі -
Завжди лиш ярлик сироти.
Одне лиш просвітлення: вчився у школі,
А потім подався в світи.

А був він відкритий для цілого світу,
Бо щира і добра душа.
Недоля підносила «друзів лжесвиту»,
Які і не варті гроша.

Та поки у людях навчивсь розбиратись,
Вже стукала в двері війна.
І він не хотів в стороні залишатись -
У вир затягнула вона.

Не бу́ло споко́ю в сирі́тської до́лі –
Немає його і тепер.
Лиш злі язики́ підкида́ють сіль й бо́лі
У рани мої дотепе́р.

История cоздания стихотворения: