Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2020-05-07 23:43:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Пам"яті Малянівського Василя Івановича
присвячую:
Зима чергова забіліла,
Твої сліди десь загубила,
Стоять в снігу закутані садки.
Твій День народження сьогодні..
Вже сльози котяться солоні,
Та темінь лізе в хату крізь шибки.
І знов до нас прийшла Вілія,*
І знову серце моє тліє,
І знову ніч постукала в вікно..
Душа все спокою не знає,
Все гірко плаче і ридає:
-Ой як же ми не бачились давно..
Вже вогник свічки догоряє,
Кутя залишена чекає –
Повинен на вечерю ти прийти.
Від свічки по стіні лиш тіні,
Вогонь в останнім мерехтінні -
Не повернуть тебе вже, не знайти.
Сама себе я зупиняю,
Бо зараз вголос заридаю
Й попрошу Бога, щоб тебе вернуть.
Та хто слова мої почує?
Лиш туга в хаті заночує -
Святки у смутку знову в нас пройдуть.
Із горем цим повік нам жити.
Не можна біль цей заглушити:
Тебе назад не можна повернуть.
Вілія* - вечір напередодні Різдва.
История cоздания стихотворения:
Щаслива та людина, в душі якої музика звучить. Дякую, Сашо, за оду музикі. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 14:55:29 |
Чудесна романтична пісня. Гарна співтворчість! |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:29:51 |
Гарний сердечний вірш. Нехай не буде зупинки. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:24:53 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |