Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2022-11-01 15:25:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дорога в Київ ( Слободанюк Олександр Вікторович)

Слободанюк Олександр Вікторович
Позивні: " Погранець", "Кеп".
( 07.01.1972р  - 19.01.2020р)

Неділкове Савранського району Одеської області.
Молодший сержант, командир відділення, командир бойової машини 72-ї
окремої механізованої бригади.
Місце поховання: м. Первомайськ, Миколаївська область.

Указом Президента України № 50/2020 від 11 лютого 2020 року, "за особисту мужність
і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).




Так довго їхала у Київ
З портретом сина на Майдан.
Аби хоч хтось його увидів,
Аби хоч хтось неньку спитав:

«Ну, як живеться тобі, мати,
Й що коїться в твоїй душі?»
Прийшлося сина поховати,
Який загинув на війні.

Загинув син в час перемир’я,
Лиш кілька місяців пройшло.
На Водохреща, в середзим’я,
Струснула звістка все село..

Її синок загинув - Саша,
Найстаршеньким він був в сім’ї.
Ще звечора тоді, як завше,
Дзвонив матусеньці своїй.

На другий день вже вцілив ворог
З гранатомета по шанцях.
І зачепив Сашу осколок,
Ще й снайпер виловив бійця.

Він офіцером був  відважним,
Ще з перших днів на цій війні.
До побратимів був уважним,
Тож поважали всі бійці.  

Пройшов крізь все: вогонь і пекло.
Нелегко жити на війні,
Де скрізь чатує небезпека -
Долати вмів боєць її.

І ось загинув... все.. не стало…
Затьмарився для мами світ.
Серденько ніби розірвало
І вплівся в коси сивий цвіт.

І ось - День Пам’яті. І Київ.
З портретом ненька у руках,
Між тисячі світлин Героїв,
Що віддали життя в боях;

Приїхали всі на Хрещатик,
Щоби Героїв вшанувать,
До Стіни Пам’яті букетик
Покласти, й сина знов згадать.

Адже призначили в державі
День Пам’яті для тих бійців,
Які сьогодні вже не з нами,
Хто в інший світ вже відлетів.

Стоять, чекають президента..
А він не вийшов, не прийшов.
Ну й що, що там стоять старенькі ?!
В важливих справах десь пішов.

А маму серце враз стискає,
Волає і кричить душа.
Швидку до мами викликають..
Не всіх болить біда чужа.  

16.09.2020р.

История cоздания стихотворения: