Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2022-11-08 11:12:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чекає сина (Коренівський Сергій)

Коренівський Сергій Петрович
(24 квітня 1981р – 6 серпня 2014р)  

Старший прапорщик Збройних сил України,
головний сержант роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону,
128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.
Загинув 6 серпня 2014 р. в бою за аеропорт Луганська.

Стоїть могила, вітер віє
Й стяг жовто-синій майорить,
А в мами й досі серце тліє,
І ниє кожен день, й болить.

Сумує і кричить щоночі,
І не примириться ніяк,
Змарнілі, виплакані очі -
Від сина жде якийсь хоч знак.

Усе чекає, що присниться,
Постукає в нічне вікно,
Малою пташкою приб’ється -
Адже, не раз вже так було.

Вона ж тоді відкриє двері,
А чи віконечко навстіж:
- Тебе чекала до вечері,
Сідай, синочку мій, поїж.

І сяде син її вечерять,
Вона ж навпроти, за столом.
Загляне сонечко у двері
Й зігріє їх своїм теплом.

І буде з сином розмовляти
Про все на світі, про життя,
Ще не стомилась виглядати -
Сім літ сьогодні як нема.

Сім літ минуло як Сергійко
З війни додому не прийшов,
Життєва згасла в небі зірка,
Там прихисток душі знайшов.

А матінка його чекає,
І хоче бачити щодня,
А що присниться –добре знає,
Бо тут уся його рідня.

5.08.2021р.

История cоздания стихотворения: