Автор: Ольга Калина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2022-11-08 11:18:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Бевз Роман Миколайович

Бевз Роман Миколайович

(28. 07.1981р  -   02.10.2014р)
с. Аврамівка, Монастирищенський район, Черкаська область.
Звання: Старший лейтенант.
Посада: Командир взводу.
Підрозділ: 14-й батальйон територіальної оборони «Черкаси».
Загинув 2 жовтня 2014 р. під час обстрілу біля с. Старогнатівка, Волновахський район, Донецька область.
Сімейний стан: Залишились дружина та троє дітей.



                                    
Якщо я не навчу, то хто?! –
Сказав він батьку на прощання,
Обняв за плечі та в АТО,
Тихенько рушив на світанні.

Військову справу знає він,
Хоча і офіцер запасу,
Біда вже стукає у дім,
Вагання нині не на часі.

Він мусить хлопців тих навчить,
Які не вміють і стріляти:
Їм рідну землю боронить,
Й свої кордони захищати.

Хто ж міг подумать, що війна
Постукає до нас у двері,
Що нападе на нас москва,
Усе їй мало – ненажері.  

Тож його навики і вміння
Не раз ставали у нагоді
Та з Божого благословіння
Спас не одне життя на Сході.  

А вдома татка виглядають
Маленьких пташеняток трійка:
Софійка старша, їй лиш п’ять,
Молодші Ростислав й Марійка.

Їх дім як затишне кубло,
Дружина  - любляча Ірина..
Не довгим щастя їх було -
Війна проклята у тім винна.  

Роман у дім свій не вернувсь,
Попав під обстріл в Волновасі,
Враз Ангелом він обернувсь,
Та показався дітям в хаті.

Раділа донечка мала:
«Прийшов наш татко!»  – сповістила,
Дружина ж, по стіні сповзла,
Враз зблідла, ноги підкосились.

Стиснулось серце у той час,
В очах від жаху потемніло,
Надії вогник ще не згас -
По телефону вже дзвонили.  

Віддати честь йому прийшло
Людей багато до Майдану,
Героя везли у село,
Де вже стоїть могила мами.

Назавжди діточкам своїм
Він буде Ангелом Небесним,
І буде захищати їх,
Й не раз в їх пам’яті воскресне.

29.10.2021р.

История cоздания стихотворения: