Автор: валентина гриб
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-03-29 01:52:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Кохання

Ми восени зустрілися з тобою,
Мені тоді 16 лиш було,
Хоч вересень блукав понад водою,
Немов весна, кохання розцвіло!

Осінні чари брали нас в полон,
У вирії кохання ми кружляли,
А уночі все не приходив сон,
Таємні мрії спати не давали!

Здійснились мрії, доля нас звела,
Двох доньок народили ми чудових,
І трапилися з нами ті дива,
Що бачили у снах ми кольорових!

Роки пройшли, і посивіли скроні,
І юність відлетіла десь далеко,
Та щастя ще тримаємо в долоні,
Бо вже онучку нам приніс лелека!

Для когось може зовсім не важливо,
Любов, сім'я та щирі почуття,
Хтось долари складає бережливо,
І впевнено крокує в майбуття.

Без сенсу все ж життя наше вирує,
Коли кохання не хвилює кров,
Солодких поцілунків не дарує
Свята та грішна вічная любов!

История cоздания стихотворения: