ЩО Ж МИ ЗА НАРОД ТАКИй?
/ АП Текущий момент /
Страница Абсурдыня (для поэтесс)
/ Конкурс Абсурдов /
страница Абсурд (для поэтов)
/ Конкурс Абсурдов /
Сейчас на сайте 2071 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
НЕ МЕСТО, НО СОСТОЯНИЕ

Автор: ВОКИСОН
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2018-03-05 15:54:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Стрітення (15 лютого)

В Нових Боровичах  синиця весну кличе, тріщить сорока жене зимну мороку.
Груша в садку спить, поруч сніговик стоїть. Весні крутить дулі, славить борулі. Та як не крути, зимі
доведеться піти. Скоро вже тепло настане, сніг розтане, ніхто й плакати не стане.
Набридла усім зима-бабця (матері їй трясця). Стара від сонця шкандибає похмуро, ковтає ожеледь-
мікстуру кричить весні «Куди преш, дуро!». Весна-молодиця, мовчить, спочатку. як годиться. Суне собі
потроху мов та невістка Явдоха, яка своє діло знає, стиха усе до рук прибирає.  Посвятила жінка у храмі
свічі, що народ зве «громничі» бо від блискавки й грому боронять людей й солому. Кладе хрести іконі,
промовля молитви і стороннє:
- Була в мене вередлива свекруха. (В ім’я Отця і Сина і Святого духа). Усе було  тітці немиляще :то
кісткою стане у горлі лящик, то хата не білена, то в городі свині. Чому невістки завжди винні?  Кортило
побажати : «Щоб твій язик відсах!» (Отче наш, що є на небесах»)  Ніяк відьмі не догодиш,  Скаже слово –
мов гострий ніж. Зиму всю терпіла я  (Нехай буде воля Твоя). А потім зігнала з пічки свого Панька, дала
йому копняка. Так, мов його опікли вуглі (Як на небі, так і на землі). Смикнула за рідкі вуса (І не введи
нас у спокусу ) Збудували ми за літо нову хату й настало у житті свято. Немов би на спині виросли крила
(Бо Твоє є Царство, і сила ). Зі свекров’ю нині не сварюся, називаю «матуся», як засумує у розлуці,
посилаю на поміч онуцю.  Пошли нам, Боженька сонце у кожне віконце, а на городі дай розсаді тінь.
(Амінь).   

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 128

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.
Чудово! з внутрішнім, зовнішнім і загальним...
Я якось написала "Дама з "камю" і була здивована, як "Отче наш" там сам написався.
2018-03-05 17:19:43
Дякую Вам. Це такий віршований малюночек, трохи фентезі.
2018-03-06 19:40:01

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
И пусть всё так и случится, как пишет в своём, полном любви, письме героиня.
Всех благ, Ира!
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-07-06 20:57:30
ОК!!

Нам с тобою однажды лишь счастье смеялись,
Я ему отозвалась всему вопреки.
Ты ушел поутру от меня не прощаясь
И распалась улыбка моя на куски.

Всех благ
Рецензия от: Тимошенко Олександр
2020-07-06 20:54:44
-Ты будешь звать меня и плакать - это минус. Со мною ситечко на память - это плюс. - замечательно! Такая мелочь - ситечко, в книге, а запомнилась на всю жизнь, как символ альфонса, хотя Остап был "идейным борцом" за белые штаны. Спасибо, Руслан!
Рецензия от: артемия
2020-07-06 20:53:55
На форуме обсуждают
Віктор Бобиренко
Зе! і Смолій
Отримав інсайд з самих київських верхів стосовно того, як саме відбулася відставка Смолія.
Передісторія
Ще коли про(...)
Рецензия от: Радонька
2020-07-06 19:08:18
Yuriy Yaremko
Будучи народом бездержавним, українці витворили міф про ідеальну Україну: "садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть реве(...)
Рецензия от: Радонька
2020-07-06 18:30:27
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.