Автор: Вокисон
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-06-14 23:35:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

1970-s

На світлинах чорно-білих мов би в дзеркало калюжне,
Озирнувся час на себе :«Бач, який я був наївний!».
В ті роки семидесяті бджоли точно так літали
На квітучі рясно липи, не втручались в справи людства.

Діти грались, захопившись, в дворові нехитрі ігри.
В карти різалися пройди день і ніч в готелях півдня.
Переконливо боялись бабці  тих, хто шарить зраду .
Хтось щасливий ніс додому дефіцит своїй родині.

Мозолі змастивши потом, мужики робили працю
За верстатами, у полі,. Матюки були їм в помічь.
У мистецтві, на естраді, геній буйнував єврейський,
З плівок на магнітофонах масть босяцька хрипотіла.

Пляшечку  на  трьох давили, з плавленим сирком та хлібом,
Транспаранти підіймали, сірий фон  ковтав червоне.
Дітсадки пропахли супом, а карболкою – лікарні.
І думки, якісь казенні, сигаретним димом пливли.

Бились вулиці й квартали, «короля шпани» за титул
Продавали фотокартки з непристойним та з «бітлами».
Ледь живі діди кремлівські  молодь до війни  ладнали.
Книголюб -  школяр пухнастий, літа ждав, не комунізму.   

Час канікул починався полуничним духом червня,
В липні він блукав в малині та смородині духмяній.
Соковиті  груші в серпні рятував від ос настирних,
Згадував про плескіт моря, що так  шикав безтурботно.

История cоздания стихотворения: