Автор: Вокисон
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-04-11 14:52:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Поливальники квітів

***
Квіти майже померли у висхлій землі,
Просять "Пити!". Ніхто не дійде до вікна.
Тишу довгу покришить  на миті малі,
Час безлюддя у домі, де спокій сконав.

***
Ходять містом чужинці з далеких країв,
Пустоокі істоти, незвана орда.
Наче шершнів на вулик  їх цар нароїв.
Дух москальського війська,  лихого труда.  

***
Руки псів-окупантів відчинять житло,
По шухлядах занишпорять - здобич знайти
Для самиць - подарунки, якщо повезло.
Не поллють квіточок лаптеногіі хорти.

***
Поливальники квітів  з торбинами йдуть
Сон тяжкий не скінчиться : вагони, міста.
"Де нам жити і як?" -  понівечена  суть.
Всіх доріг, що від дому ведуть неспроста.

История cоздания стихотворения: