Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Афина Олимпийская
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-05-13 11:35:12
1
Им’я твоє прошепотіла чарівна квітка навесні
І я повірити хотіла, лише тобі.
Були нестримані бажання, що попливла земля з-під ніг.
Та у шаленого кохання короткий вік.
Приспів
Травневі спалахнули чари
І, десь у київський тиші
,
Неначе сонячні каштани,
Любов розквітла у душі
.
Ті почуття втопила осінь
В жовтневих золотих сльозах.
Холодний вітер по розносить
Уламки серця по степах...
2
Ми розквітали як троянди та розлетілись, мов птахи.
Свічок каштанових гірлянди, тепер лахи.
Травневих чар сліди розмила дощу нестримна течія.
Відлуння рознесе, мов крила - твоє ім‘я.
История cоздания стихотворения:
Чомусь прийшла до мене мелодія із пісні "я тучи разведу руками"
Ірини Алегрової. Не маючи музичного слуху та відповідної освіти
намагаюсь розширити рамки написання своїх віршів.
Прекрасное стихотворение! Браво, Сергей! Новых Вам творческих удач! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-04-23 09:22:49 |
Крик души. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-23 08:37:36 |
Замечательное светлое стихотворение! |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 02:30:35 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |