UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Раиса Чабан
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-06-18 15:36:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Всю жизнь жалела…
Мы были молоды. Понять
Умом и сердцем не сумели
Всю сущность божьего огня,
И нежность мартовской капели.
Шло счастье к нам со всех сторон:
Восторженно пылали очи,
И нежный вскрик, и томный стон
Кромсали лунный полог ночи.
Нас развели дороги врозь…
Вкусивши горечь злой разлуки,
Постигли то, что не сбылось,
Что нам само давалось в руки.
На перекрёстке двух дорог
Мы снова встретились, вестимо,
Но ты узнать меня не смог,
Я , молча, пролетела мимо.
Всю жизнь жалела, что понять
Умом и сердцем не сумели
Всю прелесть первого огня
И нежность мартовской капели.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 388
Рецензии
Настала мить важка прощання
Допиті келихи вина
І ніч сумна,немов остання
Солона котиться сльоза
Біль розпирає спраглу душу
А серце коле то щемить
Та попри все триматись мушу
Й ковтати жадібно гірку цю мить
Все ж вірю що усе минеться
Розлука хвилею злетить
Нам зустріч знову посміхнеться
Й вогонь жаданий запалить
І полум’я вогню животворяще
Прбудить до життя застиглу кров
Я більш не відпущу тебе нізащо
У світ,де тліє лиш любов.
Для того и приходим в эту жизнь, чтобы учиться любить, прощать, принимать ..
Хороший стих!
| Всему своё время |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:47:46 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |