Автор: Всеволод
Тема:Патриотическая проза
Опубликовано: 2017-12-28 09:54:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Про реформи та революції

     Спільна риса реформ та революції – докорінна перебудова
суспільного ладу. А основна відмінність…. Ні, вона не у безкровності
одного шляху та кривавості другого. Іноді реформи викликають шалений
суспільний спротив з відповідними наслідками.
     Основна відмінність СПРАВЖНІХ реформ від нон-бутафорських
революцій у ДЖЕРЕЛАХ ФІНАНСУВАННЯ. Владі революція обходиться
безкоштовно – її фінансують панове революціонери та співчуваючі.
Микола Другий на революцію 1905 року не дав ні копійки. „Несудимий”
не оплачував сумнівного „задоволення” позбутися влади – Майдан
оплачували зовсім інші люди.
(І я свою скромну лепту вніс).
     СПРАВЖНІ реформи проводяться ВЛАДОЮ. Отже, вона повинна
оплатити хоч би половину її вартості. Це дає право сказати народові:
„Шановні громадяни, реформи – для всіх, платять усі. Ми, Влада,
позбулися таких-от прибутків та привілеїв. Ви позбудетесь того-то й того
-то”.
     Наприклад: ми створили незалежну від енергетичних монополістів
систему ціноутворення на енергоносії і тепер не можемо на догоду
знайомим олігархам брати тарифи „зі стелі” за хабарі.
Але, народе, енергоносії подорожчають.
     Або: наша пенсійна реформа справедлива та не корупційна. Депутати
ВР позбулися пільги одержувати депутатські виплати після завершення
каденції і тому подібне. Але пенсійний вік буде збільшено.
     Якщо Влада перекладає тягар реформи виключно на плечі народу,
виникає суспільне несприйняття реформ. Яке закінчується вкрай погано.
     Приклад – звільнення селян у Росії (реформа 1861 року). Поміщики
втратили дармову робочу силу і потребували податкових пільг у якості
постійної або тимчасової компенсації. Держава пільг не надала, великі
землевласники розорювались, їх збіднілі діти поповнювали ряди
майбутніх протестантів (як вдарила Реформа по поміщиках Росії
прекрасно описано в оповіданні Буніна    
„Золоте дно”).
     Селяни, в свою чергу, не мали грошей на викуп землі у поміщиків.
Держава надала їх під високий процент. За недоїмку ( невиплату
процентів) сікли різками.
     А ось російська влада від реформи тимчасово виграла – на кожному
карбованці кредиту селянам заробила два. І заробила б ще, але
революція 1905 року завадила і селянський борг списали. Революція,
ЯКУ ВИКЛИКАЛО БАЖАННЯ ВЛАДИ ЗВІЛЬНИТИ СЕЛЯН ВИКЛЮЧНО ЗА
РАХУНОК СЕЛЯН ТА ПОМІЩИКІВ!
     А тепер про наші реформи. Чи вкладає в них наша влада свої кошти?
Чи жертвує частиною своїх майнових інтересів во ім’я суспільного блага?
     Яка Ваша думка?
  

История cоздания стихотворения: